Розповідають, що жителі спальних районів Варшави, борючись з непривабливістю цегельно-бетонного пейзажу, заполоняють будь-який вільний простір квітами. Аж до того, що будь-яка дірява каструля не викидається: її життя триває в новому статусі — статусі підвазонника. І ці імпровізовані квіткові «діжки» стоять на вулицях повсюди. Кажуть, відсутність зайвого простору (а отже, й можливості посадити великі форми рослин) у Відні компенсують міні-садками на дахах будинків, маленькими клумбами. Стверджують, що в Амстердамі на численних каналах міста стоять баржі, де живуть люди. На кожній — обов’язково палісадник. Словом, зелень усюди, де її можна якимсь чином «втиснути».
— Багато людей не розуміють, що мешканцю надто бурхливо мегаполісу необхідний релакс, можливість зайвий раз побачити щось гарне, — говорить глава Української спілки квітникарів Ірина Слободянюк. Зелений колір, як відомо, — найприємніший для людського ока. Естетичний бік питання, напевно, зайвий раз обговорювати не треба.
Вочевидь, ці резонні міркування й стали тим поштовхом, унаслідок якого декілька років тому зародилася ідея двічі на рік проводити в столиці фестиваль «Місто мрії» та виставку «Індустрія квітництва», де бізнесмени від квітницької сфери мають можливість обмінятися досвідом і дізнатися про новинки квіткового ринку, ознайомитися із сучасними системами поливу й догляду за рослинами. А аматори — придбати розсаду, насіння, добрива, кераміку, кімнатні рослини.
Практика свідчить, що захід полюбився городянам. Стенди деяких фірм нерідко пустіють уже на другий з трьох днів його проведення. Чимало людей у ці дні навіть спеціально приїжджають до столиці з обласних міст. «Ментальність у нас така, — усміхаються квітникарі у відповідь на запитання про «квітковий» ажіотаж. — Рослини завжди займали в житті українця особливе місце»...
...Докладніший звіт про те, як пройшла виставка нинішнього року, та про новинки квітникарів читайте на шпальті «Український сад» 21 квітня.
