У переддень ювілею української незалежності в Дніпропетровській облдержадміністрації панує несвятковий настрій. Співробітники одразу кількох підрозділів цієї поважної держустанови, раніше розквартированої в адміністративному приміщенні по вулиці Комсомольська, 58, днями були безцеремонно виселені із займаних приміщень за борги з оренди. Першими вирушили «бомжувати» працівники обласного управління культури, прихопивши з собою старі меблі, канцелярське обладнання й оргтехніку. Щоб зовсім не залишитися просто неба, вони були вимушені влаштуватися на тимчасове проживання... в крихітному читальному залі обласної дитячої бібліотеки імені М. Свєтлова.
«Ситуація, що виникла, — визнає начальник управління культури Іван Шулик, — для нас напрочуд принизлива. Наші підлеглі та працівники культурних установ із міст і районів області, які приїжджають у справах у Дніпропетровськ, тепер не можуть знайти управління й дивляться на всі події «квадратними» очима. Однак ми самі вже нічому не дивуємося». За словами Шулика, адміністративна будівля по вулиці Комсомольській, 58, де за радянської влади розташовувався Будинок політпросвіти, за часів П. Лазаренка разом з іншими будівлями в центрі міста була тихо продана якійсь панамській компанії. Розпорядження про продаж, порушуючи закон, підписав один із заступників голови обласної ради, який потім зробив непогану кар’єру в Києві. Виручені гроші в переддень парламентських виборів 1998 року спрямували на пенсійні доплати, які допомогли лазаренківській «Громаді» пробитися до Верховної Ради. Відтоді обласна прокуратура неодноразово намагалася оспорити в судах незаконну угоду, однак будівлі вправно перепродували черговим «добросовісним» покупцям.
«Кілька місяців тому, — розказує Шулик, — до нас прийшли представники компанії, які відрекомендувалися господарями будівлі. Якщо раніше, поки тривали судові процеси, ми вносили майже символічну плату за оренду, то тепер із нас зажадали максимальної плати. По суті, вони виставили такі суми, що ми явно не могли їх сплатити». «Як наслідок, — продовжує він, — спершу нам відключили електрику, потім опечатали двері, а незабаром і поготів виставили на вулицю. Та сама біда трапилася з Управлінням з питань молоді та спорту, Служби у справах неповнолітніх й іншими установами». «Зараз, наскільки відомо, — каже І. Шулик, — із колишнього Будинку політпросвіти «викурюють» обласну бібліотеку, якій просто нікуди дітися з книжками, журналами та підшивками газет. Усі ці фонди, що зберігаються тут майже три десятиріччя, від моменту відкриття бібліотеки та читального залу, без спеціальних сховищ точно приречені».
Начальник управління культури, звісна річ, намагався скаржитися заступнику глави облдержадміністрації з гуманітарних питань І. Секульській і самому губернатору Н. Деєвій. Однак ті, за його словами, лише розводять руками. З людьми П. Лазаренка сьогодні ніхто не ризикує зв’язуватися, тим паче, що після минулих виборів блок його імені міцно окопався в міській і обласній радах, а сам лідер блоку з-за океану влаштовує прочуханки місцевому начальству. «Усе, що нам рекомендували, — пригнічено розказує Шулик, — це пошукати собі місце в підпорядкованих нам закладах культури — училищах, театрах або бібліотеках. Хоча з обласної дитячої бібліотеки до 1 вересня нам теж доведеться піти, інакше школярам ніде буде займатися». У таких умовах працівникам обласного управління культури доводиться вести підготовку до святкування 15-ї річниці незалежності України. «На нас, — каже Шулик, — й організація грандіозних урочистих зборів у південмашівському палаці «Метеор», і презентація досягнень Дніпропетровщини в дні ювілею в столиці». «Однак, якщо чесно, — робить висновок начальник управління культури, який у роки перебудови очолював дніпропетровський Рух, — настрій у мене та моїх колег напередодні свята невеселий».
