Катерина Ющенко і Людмила Кучма дуже добре відомі пересічним громадянам, а от про першу леді України Антоніну Кравчук практично ніхто нічого не знає. Вона не супроводжувала чоловіка за кордон, не брала участі у світських раутах, загалом була в тіні. У День святого Валентина ми вирішили відновити справедливість і розпитали першого Президента України про дружину.
— Леоніде Макаровичу, а як ви познайомилися зі своєю дружиною?
— З Антоніною Михайлівною я познайомився в університеті. Ми з нею вступили на економічний факультет, де потрапили в одну групу. Група називалася «політична економія», тоді це було дуже престижно. Жили в одному гуртожитку на Чоколівці. І потім, коли закликали їхати на цілину, ми як відмінники (вона була відмінницею і я також) записалися, щоб поїхати й попрацювати на цілині за рахунок семестру навчання. Тобто нам дозволили як студентам, які добре навчаються. І ми фактично цілий місяць працювали, по-справжньому брали участь в освоєнні цілини й навіть маємо за це відповідні нагороди.
— Загалом, як я зрозуміла, на цілині все і сталося...
— Починалось у Києві, а остаточно сталося на цілині.
— Леоніде Макаровичу, коли ви стали президентом, ваша дружина трималася в тіні. Чому?
— Моя дружина дуже самодостатня людина. Вона вчений, захистила дисертацію. До того ж самостійно! Вона дуже все розділяє: політику, побут, науку... І вона вважає, що дружина президента не є президентом, і що спроба наших сучасних дам взяти на себе вагу, яку вони не можуть унаслідок відомих причин підняти, іноді виглядає комічно, а для України трагічно. Тому не варто видавати куцого за зайця. Заєць є заєць, а куций є куций. Ось Антоніна Михайлівна цим і керується. Вона все розуміє, все зважує і приймає самостійно рішення. Я на її рішення не впливаю, я вважаю себе демократичним президентом і ще більше демократичним мужчиною та зовсім демократичним чоловіком.
— А ви якось відзначаєте День святого Валентина?
— Ми сядемо за стіл. Приїдуть наші діти, внуки: син та його дружина Олена Анатоліївна, внук Андрій та його дружина Маша. Для нашої сім’ї святий Валентин добре попрацював, і за це ми його вшануємо. Сядемо за стіл, поговоримо, подаруємо один одному подарунки. І будемо красиво відпочивати.
Я так вважаю, життя знаходиться на певній планці. Одні її опускають, інші піднімають. Ми належимо до тих людей, які планку намагаються піднімати. Але ми реалісти і також розуміємо, що нічого вічного немає. Але для того, щоб це вічне торжествувало, є Біблія, поезія. Вони підносять це так високо, що перетворюють це на вічність. А вічність існує якщо не для однієї людини, то в продовженні його внуків, правнуків. Вічність — це коли землею піде твоя кровинка. Особливо це розумієш, коли народжуються правнуки. А у мене вже правнучка народилася, її звати Оленочка.
ДО РЕЧI
Майже половина українців (45,2%) має намір сьогодні святкувати День святого Валентина. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Центром ім. О. Разумкова. Не мають наміру святкувати це свято 48,6% опитаних. Решта опитуваних не мала готової відповіді. Чекають подарунка цього дня 38,1% учасників опитування, а мають намір дарувати подарунки коханим 42,1%. Серед респондентів, які планують робити подарунки, середня сума запланованих на це витрат становить 91 грн.
День святого Валентина мають намір святкувати понад три чверті (79,2%) українців віком від 18 до 29 років і понад половину (59,3%) віком від 20 до 29 років. Серед громадян віком від 40 до 49 років та від 50 до 59 років ця частка є дещо нижчою — 39,1% і 37,5% відповідно. Серед опитаних віком 60 років і старших це свято планують святкувати 17,3%. Чоловіки, порівняно з жінками, ставляться до Дня закоханих із дещо більшим ентузіазмом. Так, святкувати цей день збираються 49,9% чоловіків і 41,8% жінок. Дарувати подарунки планують 48,6% чоловіків і 37,5% жінок, а чекають подарунків 42% чоловіків і 35,2% жінок. Чоловіки, які мають намір робити подарунки, у середньому планують витратити на це 107 грн., а жінки — 77 грн., повідомляє Інтерфакс-Україна.
