Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Лібкнехт і Берія «не прижилися»

Чи назвуть головну вулицю Харкова ім’ям Кушнарьова
27 січня, 2007 - 00:00
НА ФОТО — ВУЛИЦЯ СУМСЬКА / ФОТО АВТОРА

Пройдусь по Януковича, зверну на Кушнарьовську, і на бульварі Кернеса я постою в тіні... Ось такі переспівування в журналістських кулуарах почали з’являтися, тільки-но промайнула чутка, немовби харківські представники Партії регіонів хочуть увічнити ім’я народного депутата Євгена Кушнарьова у назві станції метро, в головній вулиці Харкова, у школах, лікарнях, мостах і т.д.

Почалося ж усе з того, що голова Харківської облради Василь Салигін і його сестра, народний депутат Юлія Ковальова запропонували перейменувати «візитівку» Харкова — центральну вулицю міста Сумську — та присвоїти їй ім’я Кушнарьова. Ця ініціатива викликала неоднозначну реакцію. Вулиця фігурує в літературних, історичних джерелах, є обличчям міста, і перейменовувати її не можна, вважають історики й етнографи. Її назва з’явилася при заснуванні міста від напрямку «дорога на Торби», а офіційно була закріплена на початку XIX століття. У радянські часи Харків був відомий тим, що головна вулиця міста не носить ім’я Володимира Леніна. Пригадалося одразу, що на честь політиків перейменовувати вулицю намагалися вже двічі. Після Жовтневої революції її назвали ім’ям Карла Лібкнехта, але в 1940 рр. повернули колишню назву. Другого разу удавалися до спроби назвати Сумську ім’ям Лаврентія Берії; однак незабаром перейменували назад. Члени топономічної комісії вважають, що перейменовувати вже існуючі об’єкти не доцільно — дорого, й такі назви є нестійкими. Крім того, згідно із правилами, вулиці краще називати іменами діячів науки або культури, оскільки до політиків ставлення згодом міняється, тому перейменовувати найкраще, коли після смерті людини минає років десять. Так, приміром, рішення встановити меморіальні дошки, назвати школу і сільгосппідприємства ім’ям першого губернатора області Олександра Масельського, який пішов із життя 1996 року, облрада ухвалила після того, як минуло 12 днів із дня його смерті. Заперечень було багато. Грандіозна суперечка виникла, коли станцію метро «Індустріальну» запропонували перейменувати на «Імені Григорія Ващенка» за заслуги політика перед містом у соціально-економічній сфері. Однак представники харківської спілки «Меморіал» назвали таке перейменування аморальним і ганебним, нагадавши, що Ващенко, будучи першим секретарем місцевого обкому компартії доби Брежнєва, зробив все, щоб Харків сумно прославився завдяки суворим вирокам за так звану антирадянську діяльність. У результаті — станцію назвали на честь Масельського, а ім’я Ващенко додали до назви іншої станції, яка тепер зветься «Метробудівців імені Г. Ващенка».

Ідею перейменувати Сумську мер Харкова Михайло Добкін у результаті категорично відкинув і запропонував увічнити ім’я Кушнарьова у новій станції метро Алєксєєвської лінії, яка повинна відкритися цього року. У той же час, на адресу голови Харківської обласної державної адміністрації Арсенія Авакова від лідерів обласних молодіжних організацій — «Молодіжного націоналістського конгресу», «Української народної молоді», «Молодого народного руху», «Молодої просвіти», молодіжних громадських організацій «Світло» та «Думка» — надійшло звертання із проханням назвати нову станцію на честь героїв Крут — київських студентів, які 1918 року вступили у бій із загонами більшовиків, захищаючи Українську народну республіку. На підтримку своєї ідеї лідери молодіжних організацій мають намір організувати збір підписів серед харківських студентів.

Марина ГОЛІНА, Харків
Газета: 
Рубрика: