30 червня 2000 року Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який набере чинності на початку листопада цього року.
Нещодавно заступник голови Держкомітету з регуляторної політики та підприємництва Сергій Третьяков (колишній голова Ліцензійної палати) стверджував, що з прийняттям закону система ліцензування стане «простою, зрозумілою та прозорою для кожного підприємця». Але проект постанови Кабінету Міністрів «про затвердження переліку органів ліцензування певних видів підприємницької діяльності» ще раз довів, що навіть зразу «на ура» сприйнятий закон, обростаючи після цього постановами та розпорядженнями «на виконання», може суттєво змінити своє привабливе «обличчя». Минулого тижня на засіданні Національного клубу лідерів громадських об’єднань підприємців позиції уряду був протиставлений інший погляд.
Віктор ХМIЛЬОВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів і підприємців України:
— На жаль, за позитивними рисами самого закону можуть йти непослідовні та негативні за своїм результатом рішення, що спрямовані, начебто, на його реалізацію. Приклад цього — проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування певних видів підприємницької діяльності». У підприємців викликає сумнів доцільність розподілу «ринку» ліцензування: 60 видів ліцензування розподіляється між 20 міністерствами та відомствами, які мають його здійснювати. Виходячи з нашого величезного корупційно-бюрократичного досвіду, створюється можливість чиновничого зарегулювання, застосування опосередкованих санкцій і можливість навіть розправи із «неугодними» підприємцями на місцях.
Закон має спрацювати на наповнення бюджету України, але при цьому з нього слід би виключити елементи, які можуть полегшити здирництво. В Україні потрібен єдиний уповноважений орган з питань ліцензування, наприклад Ліцензійна палата, яка входить сьогодні до складу Держкомітету з питань підприємництва. Лише вона має розробляти методологію ліцензування господарської діяльності. Ми підраховували, що для реалізації системи ліцензування, що пропонується урядовою постановою, потрібно біля 12 тис. чиновників. Нехай на кожного з них держава має витратити мінімум 500 грн. Отже, 6 млн. грн. в місяць, а за рік — 72 млн. грн.! А це ті гривні, які потрібні на покриття заборгованості по соціальних виплатах. Викликає занепокоєння, що в разі анулювання ліцензії підприємець може одержати нову не раніше, ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії.
Це створює можливість для того, щоб лякати підприємців позбавленням ліцензії, впливати на них у корисливих цілях. В разі загрози втрати ліцензії на такий значний строк підприємець буде згоден на будь-який хабар, який компенсується для нього можливістю працювати і заробляти гроші весь рік. Тобто, в цьому разі величина хабаря дорівнюватиме потенційному річному прибутку підприємця. Робота єдиного органу ліцензування дозволить дистанціювати чиновника, що приймає рішення, та підприємця і уникнути особистого контакту та хабарництва. При існуванні багатьох органів ліцензування така проблема активізується через обмеженість штату «непрофесійного» органу ліцензування.
КОМЕНТАР
Олег ІВЧЕНКО, віце-президент Спілки кооператорів України:
— В законі повинно бути все виписано так, щоб вже не потрібно було ніяких додаткових підзаконних актів, регулюючих ліцензійну діяльність. У цьому випадку закон практично нічого не регулює, він лише створює певні рамки, а ось подальші постанови і є регулюючими документами. Питання ліцензування просто віддані на відкуп міністерствам і відомствам. Ми категорично проти таких законів. У постанові вказано дуже багато органів, яким поручається ліцензування. Це тільки сприятиме розвитку корупції, оскільки правила гри буде встановлювати виключно чиновник. Після урядової постанови повинно піти безліч документів кожного з уповноважених органів, що уточнюють, яким чином буде йти ліцензування. Я вважаю, що це просто розпилення відповідальності. Постанова відкладає все далі і далі сам процес ліцензування, перетворюючи його в нескінченний ланцюжок.
