Майже півроку тому, 11 березня, весь світ із жахом спостерігав за трагічними подіями, що розгорталися в Японії: землетрус, цунамі, низка аварій на атомній станції «Фукусіма». Жителям цієї країни співчували, за них молилися і запалювали свічки, дивуючись їхній витримці, вмінню опанувати страх і паніку та консолідуватися заради життя. Мабуть, саме вміння японців об’єднуватися у скрутні часи та усвідомлення кожним із них своєї ролі в подальшій долі країни завжди допомагало Японії рухатися вперед.
Днями «Українсько-Японський Центр» за підтримки Київської міської державної адміністрації та Посольства Японії в Україні організував на Співочому полі в Києві благодійний захід «Небесні ліхтарики». Автор ідеї — відомий японський дизайнер одягу Ямамото Кансай. Запускаючи в небо традиційні паперові ліхтарики, українці та японці разом вшановували жертв не лише Великого східнояпонського землетрусу, цунамі та аварій на «Фукусімі», а й тих людей, що пережили подібне лихо в інших країнах — жертв Чорнобильської катастрофи, жертв цунамі на острові Балі та багатьох інших. Сотні невагомих ліхтариків з рисового паперу здійнялися в нічне небо, символізуючи зв’язок між живими й тими, хто вже залишив цю землю.
Захід підтримали Олег Скрипка та група ВВ, Олена Гребенюк, Злата Огнєвіч та інші виконавці.
Утім, на жаль, багато хто з наших співгромадян, що були того вечора на Співочому полі, сприйняли подію виключно як розвагу. На жаль, інфантильний світогляд деяких українців, яким випало жити в країні «суцільного шоу», заважає їм бачити справжні смисли подій та речей, слухати та чути оточуючих. Саме так, на жаль, сталося і в цьому випадку.
До речі, культурна столиця Японії — місто Кіото — вже 40 років є містом-побратимом Києва. Із цієї нагоди в столичному парку Кіото висадили найдовшу в Європі алею сакур — довжиною 1800 метрів. Сподіваємося, на символічну алею не чекає доля 50 молодих ужгородських сакур, які в травні цього року протягом ночі переламали вандали.
