Святкування 22 квітня «Дня Землі» у Голосіївському лісі відродило нову хвилю ентузіазму, спрямовану на захист цього лісопаркового комплексу, що чудом зберігся усередині розбудованого трьохмільйонного міста.
З ХI століття парк належав Києво-Печерській Лаврі. Ченці доглядали за лісом і садили нові дерева. Протягом кількох століть тут була чиста діброва. А в ХХ, через неконтрольоване природокористування, висохли болота, порушилась екологічна рівновага, зникла велика кількість рослин і тварин. 1986 року «Агропром» вирубав 3 га Голосіївського лісу. Щоб врятувати ліс, було створено проект Національного природного парку «Голосіїв». Було визначено низку територій, що мають входити до складу НПП, основним масивом якого планується зробити лісопаркове господарство «Конча-Заспа». Загальна територія НПП за проектом становитиме 45 541 га. Створення НПП передбачалося і «Програмою перспективного розвитку заповідної справи України», яка була затверджена ВР України 22 вересня 1994 року і завершити яку мали 2000 року.
Київрада 1995 року запропонувала альтернативний варіант — регіональний ландшафтний парк з поетапним його перетворенням у національний природний. «Зелені» на таку пропозицію погодилися, виходячи з міркувань, що це краще, ніж нічого. Проект створення регіонального парку було відправлено на чергові узгодження, де мова про НПП не йшла, бо примітка про поетапне перетворення парку на національний зникла. Незрозуміло, наскільки затягнеться розв’язання цієї вже «бородатої» проблеми, але нещодавно став відомий факт про відмову дирекції лісопаркового господарства «Конча-Заспа» від проекту НПП. Прокоментувати ситуацію або пояснити причини цього рішення представники господарства відмовилися.
З листа Київської міськдержадміністрації до Кабміну від 4 лютого 2000 року: «Київська міська державна адміністрація підтверджує свою готовність до створення НПП і просить дати відповідне доручення про підготовку проекту указу Президента України, який би відповідав Закону «Про природно-захисний фонд України». До речі, як повідомив начальник Управління комунального господарства Олександр Панкарюк, «міська держадміністрація підтримує цей проект, вимагаючи його юридичного опрацювання». Тим часом руйнується життя лісу, знищуються умови для нормального існування законних його мешканців. Наприклад, забудова по вулиці Метрологічній закриє останній шлях міграції між двома лісовими масивами, а фрагментація екосистем є основною причиною вимирання багатьох видів тварин. У лісопарковому комплексі бурхливо йде будівництво дорогих маєтків, і це можна вважати заключним акордом сумної пісні про Голосіївський природний парк.
КОМЕНТАР
Григорій ГОНЧАРЕНКО, заступник голови Української екологічної асоціації, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ботанічного саду:
— Пам’ятаю, раніше на сторінках газет з’являлися портрети відданих лісоводів у чорних рамочках, а сьогодні у чорній рамочці опинився сам ліс, який нещадно знищується за участю теперішніх «лісоводів». Узагалі, мене здивувало нещодавнє розпорядження Олександра Омельченка про оголення пагорбів Дніпра біля Парку Слави. Це рішення не принесе користі в жодному аспекті, а тим більше, в екологічному або естетичному.
Ярослав МОВЧАН, секретаріат ВР України, фракція Українського народного руху, кандидат біологiчних наук:
— Я 6 років займався проблемою Голосієва. Неприпустимо, щоб у подібному лісопарковому комплексі будувалися котеджі або гаражі. Гадаю, якщо наголосити на унікальнiй можливості входження в історію як мера-еколога-озеленювача, Олександр Омельченко неодмінно скористається такою нагодою.
