Архімандрит Онуфрій, який у Волинській єпархії Української православної церкви очолює видавничий відділ, за сумісництвом настоятель храму святої великомучениці Параскеви у прилуцькому селі Ратнів, пригадує, як зворушили його сльози, з якими майже прикута до інвалідної коляски Таня Кононович передала частинку своїх скромних доходів на видання копії древньої святої книги. Це було її власне рішення, як і рішення чоловіка, який побажав залишитися невідомим, він через знайомого, котрому довіряв, передав готівкою... 100 тисяч гривень. Ці гроші принесли у єпархію...
Всього ж до справи видання пам’ятки рукописного мистецтва, однієї з найдавніших богослужбових книг України, котра збереглася до нашого часу, долучилося майже 200 меценатів. Про Євангеліє XIV століття, назване Луцьким, архімандрит Онуфрій дізнався ще 2002 року, коли за дорученням владики Нифонта досліджував історію вже неіснуючої православної Красносільської обителі у районі Луцька, котрий і донині називають Красним. Саме у цьому районі єпархія мала намір взяти ділянку землі, аби спорудити гуртожиток для вихованців духовної семінарії. Ділянки так і не отримали донині, зате з’ясували, що оригінал Луцького євангелія, старшого за знамените Пересопницьке на 200 — 250 років зберігається у Російській державній бібліотеці у Москві. Нині святу книгу відновили у вигляді факсимільного видання.
Владика Нифонт каже, що інколи задумується, скільки рукописів, ікон, іншого церковного, як кажуть, начиння, а насправді — безцінних святинь знищено у часи атеїстичного богоборства лише у волинських храмах. Одна з дослідниць євангельського тексту Лідія Жуковська, якось задавшись питанням, а скільки було у Давній Русі книг, визначила, що стільки, скільки було у державі населених пунктів, монастирів і церков (і в кожному з них — Євангеліє, Апостол і Псалтир). З історичних причин саме з XIV — XV століть до нашого часу дійшло дуже мало пам’яток, тому Луцьке євангеліє просто безцінне. І саме Церква сьогодні відіграє велику роль у збереженні культурної спадщини, бо, як каже владика Ніфонт, це не просто благородна місія, а місія українства, проголошення нас як культурних людей.
Кошти від реалізації Луцького Євангелія підуть на спорудження храму Всіх святих землі Волинської. Днями його презентація відбулася на Волині з участю голови Волинської облдержадміністрації Бориса Клімчука, голови Волинської обласної ради Володимира Войтовича і Луцького міського голови Миколи Романюка, котрі отримали по екземпляру цього раритету. Отець Онуфрій каже, що, наприклад, в Ісландії, кожній парі, яка фіксує свій шлюб, від імені держави дарують збірку староісландської літератури, аби знали і свою древню мову, і свою історію. Можливо колись і в Україні буде така традиція, й древнє Луцьке євангеліє, яке можуть читати як науковці, так і прості громадяни, стане справді добрим подарунком для кожної сім’ї.
