Перед Львівською мерією просто неба експонують фотовиставку «Львів 1939—1941», на якій представлено життя львів’ян між початками Другої світової та радянсько-німецької воєн. Як розповіли «Дню» організатори експозиції, це спроба проілюструвати трагічну історію Львова періоду 1939—1941 років, яка поєднує три розрізнені пам’яті — українців, поляків та євреїв.
«Львів 1939—1941» — спільний українсько-польський проект, над яким працювали історики Рафал Внук (Музей Другої світової війни), Ольга Гнатюк та Ярослав Грицак (Інститут історичних досліджень), Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті) й Олег Павлишин (Національний університет ім. І.Франка).
«Добре, що виставка відкрита для кожного — як для львів’ян, так і для численних гостей міста, — говорить заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів, — бо розгорнута просто неба і в самісінькому центрі Львова».
Посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, присутній на відкритті експозиції, наголосив, що виставка є спробою показати, як жили до війни поляки, євреї та українці у Львові і як це становище змінила війна.
«Наша виставка — ще одна спроба нагадати про європейський вимір української історії, — вважає історик Ярослав Грицак, — бо згідно з цим виміром, Друга світова почалася в Україні не 1941-го, а 1939-го. Можливо, 1939 рік менше справив вплив на Тулу чи Владивосток, хоча не маю сумніву, що доброму історикові вдалося б показати, як початок війни вплинув на глибинку Росії. Але Львів опинився у самому центрі цих подій».
Виставка триватиме щонайменше два тижні. Потім її повезуть до Варшави та Кракова. Ведуться також перемовини, щоб представити світлини на сході України, зокрема у Харкові.
А напередодні відкриття виставки у Львові репрезентували документально-ігровий фільм «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941». Кінострічку знято на замовлення Західноукраїнського центру історичних досліджень та за підтримки Львівської міської ради на базі документів, матеріалів і спогадів свідків тих подій — українців, поляків та євреїв. «Ми прагнули максимально достовірно розповісти про цей жахливий період й зацікавити сучасників вивчати історію рідного краю», — розповів «Дню» продюсер фільму Тарас Чолій.
«Працюючи над проектом, ми не мали на меті спровокувати міжнаціональну ворожнечу, — наголосив на презентації режисер Тарас Химич. — Фільм має спонукати до роздумів щодо вбивчої суті тоталітарної системи, аби не допустити повторення цього жаху».
Невдовзі диски із записом фільму з’являться у продажу. Потраплять вони і до львівських шкіл — за кошт спонсорів. «Хочемо, щоб цей фільм на уроках історії переглядали старшокласники. На нашу думку, це демократична освіта для молоді, яка має знати історію», — наголосив Тарас Химич.
У планах — переклад фільму англійською.
