16 квітня в Миколаєві перестало битися серце Андрія Антонюка, члена Національної спілки художників України, Заслуженого художника України, лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка та премії ім. В. Стуса. Як стало відомо, у Андрія Даниловича стався інфаркт, декілька днів він пролежав удома, потім йому стало легше... Він зовсім трохи не дожив до свого семидесятиліття, яке мали відсвяткувати в жовтні 2013 року.
Андрія Антонюка знають як неперевершеного художника-колориста, майстра неповторної етнографічної манери. Його персональні виставки експонувалися в Угорщині, Чехії, Словаччині, Польщі, Іспанії, Канаді, США, Ізраїлі, Японії.
«Це був чарівний художник. Його магічний живопис вплинув на становлення не одного покоління миколаївських та українських художників, він часто називав себе «батьком». Але скільки я його знаю, він завжди був дідусем — невгамовним і надзвичайно грайливим, але таким казковим дідусем, схожим на персонажів його полотен. І що б там не відбувалося з українським мистецтвом, його любили. Це вимираюча порода людей з широкою душею. І щасливих людей — щасливих тим, що просто живуть. Я вірю, що Андрій Антонюк умів бути і був щасливим, інакше не виходило б таких чарівних робіт. Ось про це щастя і потрібно пам’ятати», — говорить мистецтвознавець Олександра Філоненко, яка особисто знала художника.
Миколаївці пам’ятають заслуженого художника як «Почесного городянина» і «Людину року» — лауреата найпрестижніших миколаївських програм, добру та чуйну людину.
«Від нас пішла не просто світла людина. Пішла людина, яка сама була світлом. Андрій Данилович відкривав всьому світові красу й самобутність нашої батьківщини, ніколи не опускаючись до лубка і шароварщини. Він був не просто художником — він був мудрим співбесідником і вчителем для кожного, хто торкався його мистецтва. Помер мій близький друг. Вічна йому пам’ять. Вічна наша вдячність», — висловив свої співчуття Вадим Меріков, депутат Миколаївської обласної ради.
«Несподівана смерть Андрія Антонюка буквально вразила тисячі його шанувальників у всьому світі. Він був істинно народним художником за своєю душею, за свічкою роду, як означав життя — та житіє. Вічна пам’ять, Андрійко!» — Дмитро Кремень, голова Миколаївської обласної організації Спілки письменників України, поет, лауреат Шевченківської премії.
Прощання з Андрієм Антонюком відбудеться сьогодні у виставковому залі Миколаївської спілки художників.
Вічна пам’ять.
Ганна ФЕДОТОВА, Христина СИНИЧКІВ, Коледж преси і телебачення, спеціально для корпункту газети «День» у Миколаєві
