Цього разу, щоправда, пафос стартової церемонії був меншим, ніж у минулі роки, бо замість традиційно призначеного для урочистостей палацу «Україна» вечір відкриття провели в кінотеатрі «Київ», котрий до того був основним робочим майданчиком фестивалю.
В певному сенсі це навіть краще: ближче до реального кінопроцесу. Героїнею першого вечора стала, як і обіцяли, Катрін Деньов, якій вручили почесний приз за внесок у розвиток кіномистецтва. Заради належної урочистості показали також костюмовану мелодраму «Коко Шанель та Ігор Стравінський» француза Яна Коунена; іронія в тому, що дебютний фільм цього режисера «Доберман» ще й досі заборонений в Україні за «пропаганду насильства».
Власне ж фестиваль як змагання фільмів і режисерів почався у неділю з конкурсу професійних короткометражних стрічок. Одразу впала в очі чимала кількість робіт, присвячених проблемі інакшості: головні герої з тих чи тих причин випадають зі звичних уявлень суспільства про зовнішній вигляд, манеру поведінки, спосіб життя тощо.
Так, перший фільм програми — «Фанатик» Пола Робінсона (Великобританія-Іспанія) — про карлика, котрий гордовито відмовляється від будь-якої допомоги, з усіх сил намагаючись довести, що він такий само, як і всі ті «нормалоїди», що насміхаються над ним. «Легенда про вивернутого Джона» (Філіпп Ламенш, Бельгія) оповідає про хлопчика, що народився зі ступнями, вивернутими назад, і про вельми жорстокі спроби батьків переробити дитину на свій триб. «Хто такий Тімур? 5 історій» українки Лесі Мацко — про петербургського авангардового художника-гея Тімура Новікова. «Напад роботів з Небула-5» (Чема Гарсіа Ібарра, Іспанія) — про юнака не від світу цього, котрий пророкує, що на Землю дуже скоро нападуть кровожерливі роботи з далекої зірки.
Загалом же це змагання вже вкотре підтвердило близькість жанрів екранної короткометражки і новели. Найкращі фільми програми — то візуальні короткі оповідання з лінійним, добре прописаним сюжетом і яскравими героями. Явні лідери першого дня — майстерно зроблені «План помсти» болгарина Константіна Бурова і «Прогулянка» (Жан Еррі, Франція) з Міу-міу в головній ролі. Французька зірка грає саму себе — не дуже молоду акторку, що плутає об’єктивну дійсність з реальністю кінематографа. Еррі не тільки дуже вдало підібрав виконавицю, а й написав для неї іронічний, психологічно точний текст. Що ж до фільму Бурова, то це проста і дотепна притча про помсту. Двоє хлопчаків, сильно скривджених в ранній юності їхніми наставниками в школі і у війську, вирішують помститися. Але після низки пригод виявляється, що сама доля відплатила кривдникам. Смішний і сумний водночас, «План помсти» має всі шанси здобути одну з фестивальних нагород, але навіть якщо того не станеться, у Бурова є всі шанси стати помітним режисером у себе на батьківщині.
На таких само компонентах — хорошій драматургії та обдарованих виконавцях — трималися також «Гарненька» («Пін-Ап», Таня Вердуско, Іспанія) і «Склянка содової» (Адріана Юркович, Аргентина). Перший — чудовий ескіз про труднощі дорослішання: хлопець зачарований кокетливими і сексуальними моделями пін-апу, але, коли зустрічає дорослу і по-справжньому розбещену жінку, поводиться, як справжній джентльмен. А в «Склянці содової» стосунки між героями з самого початку далекі від ідилії, бо це неповнолітній грабіжник та старенька, яку він фактично захопив у заручники. Тут ситуацію рятує мудрість старої людини, котра зуміла розгледіти у малолітньому розбишаці самотню нещасну дитину.
Попереду ще п’ять фестивальних днів. Завтра, 28 жовтня, почнуться покази фільмів найвагомішої повнометражної програми, в рамках якої буде продемонстровано, зокрема, гостро актуальну картину молодого російського режисера Павла Бардіна «Росія 88», присвячену проблемі підйому фашизму в сучасній Росії. А найбільшу увагу, а також найгостріші суперечки, безумовно, викличе давно очікуваний українськими глядачами фільм позаконкурсної програми — «Антихрист» Ларса фон Трієра.
Про підсумки «Молодості»-2009 «День» розкаже на наступному тижні, по завершенні фестивалю.
