Учора весь український політикум обговорював демарш п’яти екс-нашоукраїнців. Роман Зварич переконаний, що пани Полянчич, Кріль, Тополов, Петьовка та Білозір повинні скласти свої депутатські повноваження. Мовляв, керівництво фракції вимагатиме цього. Але, чесно кажучи, не дуже-то віриться, що ця п’ятірка добровільно віддасть свої мандати. А керівництву фракції залишається хіба що вимагати — реальних важелів, щоб вигнати їх із Ради немає.
Самі «незгідні» у вівторок увечері пояснили причину свого виходу «негативними тенденціями в розвитку партії». Звичайно ж, ця заява нікого не обдурила. Очевидно, що це тільки формальний мотив, щоб вийти з партії. Насправді, йдеться про створення нового політичного проекту, що націлений на президентські вибори. Чи називатиметься він «Гарт», чи «Велика Україна» — це не дуже важливо. Ця «п’ятірка», напевно, довго радилася перед тим, як ухвалити таке рішення. І, безумовно, це рішення узгоджене з Віктором Ющенком.
Політолог Володимир Фесенко не виключає, що тепер цілі місцеві організації і регіональні чиновники, орієнтовані на Президента, почнуть виходити з НСНУ, перезаписуючись у нову структуру.
Тепер головні запитання: що буде з коаліцією? Тут є правова колізія. Ця група не може вийти зі складу фракції, інакше вони позбавляться депутатського мандату. А ось вийти з коаліції, скориставшись якимсь мотивом, — цілком реально. До речі, є прецедент — це Іван Степанович Плющ. Він член фракції, але не член коаліції.
Є ще один нюанс: зруйнувати коаліцію легко, а ось створити нову зовсім непросто. Коаліцію створюють фракції, а не окремі депутати. Для нової коаліції з Регіонами може просто не вистачити голосів.
Тарас Стецьків (фракція НУ-НУ) вважає, за допомогою вже безпартійних народних депутатів у парламенті буде здійснена спроба довести непрацездатність демократичної коаліції:
— Ці люди не вийдуть із нашої фракції, а просто не голосуватимуть за рішення коаліції. Я вважаю, що їм потрібно дати зробити те, що вони роблять. Те, що вони запланували. У нас немає ніяких важелів, щоб їх зупинити. Відповіддю на цей виклик (а я вважаю вчинок цих людей викликом і фракції «Нашої України», і партії) може бути реальне прискорення об’єднувального процесу та створення єдиної партії на базі блоку. Причому прозорими, політичними методами. Це єдина можлива відповідь на те, що зробили ці політики.
Щодо нового політичного проекту Балоги, то в новітній історії України немає жодного прикладу, коли за допомогою таких адміністративних утворень кандидат у Президенти набирав хоч якийсь відсоток голосів. Це тільки розпилює голоси електорату Віктора Андрійовича Ющенка. І не більше.
У цій ситуації виникає ще одне запитання: що буде з «Нашою Україною»? Насправді, не все так трагічно. Партію рано ховати. Більше того, ця екстремальна ситуація може дисциплінувати різношерстий НУ НС.Правий Тарас Стецьків: якщо «Наша Україна», позбувшись цього баласту, цієї штучної адміністративної складової, почне діяти і створить до кінця весни міцну ідеологічну партію, тоді їй не буде страшний адміністративний монстр, який формує Балога. Тоді з «Нашою Україною» рахуватимуться і Президент, і прем’єр, і інші політики.
ТИМ ЧАСОМ
На з’їзді партії «Народний Союз «Наша Україна», який, можливо, відбудеться наприкінці березня, може бути порушено питання про зміну керівництва партії. Про це заявив народний депутат, член ради партії НСНУ Едуард Зейналов, повідомляє «Українська правда».
За його словами, «те, що відбулося, — це проблема, в тому числі проблема керівництва партії, оскільки не забезпечено нормальних стосунків всередині партії». У той же час він додав, що розуміє «всі політичні аспекти — що є посади, в тому числі керівника Секретаріату Президента, але в будь-якому випадку партія повинна розбиратися із внутрішніми проблемами».
На запитання про те, чи є якась реакція на події в партії з боку Президента Віктора Ющенка, який одночасно є почесним головою НСНУ, Зейналов зазначив: «Я такої реакції не чув, мені здається, Президент України зайнятий зовсім іншими речами — ситуацією з газом, Конституційною радою, НАТО, тобто є дуже багато питань, які збіглися в часі».
КОМЕНТАР
«Не можна за два роки створити якусь потужну силу, яка здатна вивести Президента на вибори й перемогти в першому турі»
Леонід КРАВЧУК, перший Президент України:
— Ті депутати, які вийшли з «Нашої України», вже орієнтуються на іншу політичну силу, і ця політична сила утворюватиметься заради Президента, заради президентських виборів 2010 року. Тут все очевидно. І ця «п’ятірка» вийшла з «Нашої України» не без погодження з Президентом, тільки хлопчики й дівчатка в дитячому садку можуть повірити, що це було не узгоджене рішення.
Напевне, оточення Президента вважає, що ні НУ-НС, ні «Наша Україна» як частина НУ-НС не мають зараз тієї сили, яка здатна вивести Президента на перемогу в 2010 році. Йти з такими партіями на президентські вибори ризиковано, а то й просто помилково. Зараз вони шукають варіант створення іншої політичної сили. Думаю, що ця політична сила, яку вони утворюватимуть, буде орієнтуватися не на Західну Україну та частину центру України, як, скажімо, це було з «Нашою Україною», а на всю Україну, включаючи й східні регіони. А чи залишиться коаліція — це вже інше питання. Я не виключаю, що може бути проміжне завдання — розвалити коаліцію, переформувати її. Але, я думаю, якщо таке завдання ставиться, то це безглуздя. Крім поразки воно тим політичним силам нічого не принесе. Сьогодні БЮТ і зокрема Юлія Володимирівна (а я ставлюся до всіх об’єктивно) — на політичній хвилі, у неї зростає рейтинг. Якщо раптом комусь заманеться зняти уряд і якщо в це політичне неподобство (я вважаю, це саме так називається) втягнуть Віктора Ющенка, то він втратить будь-які шанси на перемогу на президентських виборах. Його не підтримає тоді вже електорат заходу й центру. А сподіватися, що зараз, враховуючи ці події навколо НАТО, схід переорієнтується з Януковича на Ющенка — просто несерйозно. Я б навіть сказав — безвідповідально.
Я відверто скажу, у мене немає якоїсь антипатії до Віктора Андрійовича, він виконує свої президентські обов’язки як може... Але не можна, скажімо, за два роки створити якусь потужну силу, яка здатна вивести Президента на вибори і перемогти у першому турі. Немає такої практики в світі. Я говорю про те, що знаю. Тому сподіватися, що з’явиться якийсь метелик і візьме на крила Президента і дасть йому наснагу і сили на виборах, — я в це не вірю. Я зможу повірити тільки в одне: коли Президент Ющенко своїми діями і своїми рішеннями доведе, що він здатний навести лад у країні. Поки, відверто кажучи, я цього не бачу.
