Сьогодні в Києві відбудеться об’єднавчий з’їзд Федерації роботодавців України (ФРУ). За даними організаторів, до об’єднаної структури увійде ще 21 організація. Виходить, що після збільшення ФРУ налічуватиме 76 учасників. Об’єднуватися в спільну структуру не захотіли лише три організації.
Як розповіли «Дню» в прес-службі ФРУ, в роботі об’єднавчого з’їзду візьмуть участь близько 400 делегатів — власників і директорів великих українських компаній і промислових підприємств, що представляють бізнес і промисловість України. Також приїдуть делегації працедавців з 15 країн: з Польщі, Туреччини, Греції, Росії й ін. За інформацією організаторів, буде голова Об’єднаного руху працедавців України, голова ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ, прем’єр-міністр України Микола Азаров і віце-прем’єр-міністр — міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко.
«У нинішній непростій економічній ситуації в Україні працедавці мусять підставити плече державі. Щоб організація могла захищати український бізнес, впливати на процеси в країні, щоб створювалися нові підприємства, нові робочі місця, рух працедавців треба підсилювати. Має бути єдиний майданчик для захисту інтересів людей, які створюють робочі місця й розвивають економіку країни», — зазначив перед початком з’їзду Фірташ.
Навіщо потрібне заплановане об’єднання? Чим оновлена ФРУ відрізнятиметься від наявних майданчиків захисту інтересів бізнесу? А також яких ініціатив варто чекати від неї найближчим часом? Про це «День» запитав заступника голови ради ФРУ, голову правління Волинського обласного об’єднання організації працедавців, генерального директора АТ «СКФ Україна» Володимира Цибульського:
— До об’єднаної Федерації роботодавців увійде ще 21 новий учасник. Сенс ініційованого об’єднання — створити єдиний центр роботодавців. Це треба, щоб уряд знав — переговори у важливих для бізнесу питаннях треба вести з одним центром, а не з розрізненими організаціями. Серед першочергових кроків слід чекати, по-перше, імплементації в життя законів (зокрема, Податкового кодексу) відповідно до букви й норми самого кодексу, а не тому, що комусь хочеться. По-друге, прийняття цивілізованих правил оформлення експорту-імпорту. По-третє, скорочення регуляторних процедур. І врешті — прийняти компромісний варіант трудового кодексу. В обмін ми готові підтримати ініціативу Тігіпка щодо легалізації заробітних плат. Також працюватимемо над експортною політикою та програмою імпортозаміщення.
