Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Міша Бродський іде на вибори

25 листопада, 1997 - 00:00

Минулої суботи збуджений натовп київських акціонерів мав намір взяти в облогу приміщення банку «Денді» по вулиці Щорса. Але оголошення закликало їх переміститися до старого офісу на бульварі Лесі Українки. Можливо тому, що вхід до нього можна було використати як природну трибуну.

На неї й піднявся президент «Денді» Михайло Бродський зі словами: «Присягаюся розрахуватися з вами до травня місяця». Обіцянка подіяла на натовп, що розділився до того часу на два супротивні табори - «державників» і «бродськіанців», - магічно. А «оратор» тим часом вів далі: «Ви ж мене не перший рік знаєте. Міша Бродський нікого не обманює».

За словами М.Бродського, сума внесків фізичних осіб у банк «Денді» становить усього 5,5 млн. гривень і продаж будь-якого з численних підприємств концерну легко покриє цей борг. Але спочатку треба зняти арешт із майна, розблокувати рахунки. М.Бродський стверджував, що має підтримку в Нацбанку України і жалівся, що Президент України Леонід Кучма, який під час особистої зустрічі два місяці тому обіцяв підтримку, «нас обдурив у черговий раз».

М.Бродський закликав своїх «ошуканих Президентом вкладників» потерпіти до виборів, коли влада неодмінно зміниться. У результаті мітинг одностайно ухвалив резолюцію на підтримку «Денді», а в ній навіть погрожував властям стихійними виступами, котрі можуть перерости в соціальні потрясіння.

Однак «Денді» не врахував досвіду «Меркурія». Його керівники поводилися з президентом країни куди поштивіше: бажали йому не тільки міцного здоров'я, творчих успіхів, але й державної мудрості в ім'я України, інтересів її народу та вкладників «Меркурія». Не допомогло. Погрожувати хвилюваннями - це вже і зовсім загрожує негативними наслідками. А раптом забракне державної мудрості, щоб сприйняти таку заяву з гумором? Тим паче, що вибори є сильним подразливим фактором, на тлі якого гіпноз може й не подіяти.

Надія ЄРМАКОВА
Газета: 
Рубрика: