Державна митна служба України (ДМСУ) презентувала проект змін до діючого Митного кодексу. За своєю вагою цей документ має для бізнесу таке ж значення, як для рядових українців Конституція, бо де-юре кодекс визначає основні правила експортно-імпортної гри. Тому наповнення його новим змістом ризикує викликати в суспільстві чергову хвилю непростих дискусій. Тим не менше, залишати без змін діючу митну «Біблію» теж, напевно, не можна: надто часто імпортери та експортери жаліються на недосконалість українського кордону, яку можна поправити буквою закону.
Саме цим, скоріше за все, і керувалися розробники аж трьох варіантів змін до Митного кодексу: ДМСУ спільно з профільним парламентським комітетом, робоча група під керівництвом віце-прем’єра Сергія Тігіпка та фахівці Держкомпідприємництва. Всі ці варіанти звести в один проект закону і подати його народним обранцям на перше читання ще до кінця цього року, а на друге — в лютому 2011 року обіцяють у парламентському комітеті з питань податкової та митної політики.
Тим часом головні стражі кордону пропонують у своєму документі покращити систему митних режимів, ввести інститут уповноваженого економічного оператора, скасувати прив’язку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності до місця його державної реєстрації при митному оформленні товарів, ввести постаудит-контроль, зменшити кількість перевіряючих органів на кордоні з дев’яти до двох (залишивши митників та прикордонників) тощо.
Натомість голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський пропонує побороти дві великі проблеми українського кодону — корупцію та контрабанду, внісши в Митний кодекс тільки один пункт. «У ЄС існує така норма, що людина, яка показала на контрабанду чи допомогла її знайти, одержує нагороду — частину суми, отриманої від її реалізації. Давайте запропонуємо уряду і парламенту ввести в нас таку норму: вказав на контрабанду — отримуєш 25% від вартості вантажу, так само, як платять за знайдений скарб», — запропонував він. Бродський також пропонує чітко визначити терміни митного оформлення товару. І в разі недотримання покласти відповідальність (з відшкодуванням підприємцю завданих збитків) на митну службу.
Цей перелік пропозицій доповнює заступник голови громадської колегії Держкомпідприємництва Тетяна Зацерковна, яка пропонує в рамках оновленого кодексу виписати прозорий механізм встановлення митної вартості товару. Його можна забезпечити тільки при спільній роботі імпортерів, виробників та працівників Держмитслужби, говорить «Дню» перший віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Сергій Прохоров.
Крім того, представники бізнесу пропонують митним органам чітко виписати механізм проведення постаудит-контролю. Нагадаємо, що через цей механізм митниці пропонується надати право протягом трьох років проводити перевірку будь-якої зовнішньоекономічної операції і в разі виявлення порушень із митною вартістю донараховувати порушнику податки. «Загалом ідея хороша, бо працювати і платити податки чесно повинні усі», — вважає Прохоров. Але навіть хорошу ідею можна знищити надмірним бажанням наповнити казну чи елементарною корупцією, вважає він.
І наостанок опитані «Днем» експерти радять владі не поспішати з прийняттям змін до Митного кодексу, щоб не повторити історію з проектом Податкового, проти якого сьогодні масово протестує середній та малий бізнес по всій Україні. На думку Прохорова, спочатку потрібно влаштувати широке обговорення оновленої митної «Біблії» роботодавцями та бізнесом, врахувати їхні пропозиції, а тоді вносити документ у парламент.
