Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Мій рік — мій «День»

27 грудня, 2007 - 00:00

Сьогодні ми починаємо підводити підсумки року, що минає. Нагадаємо, що експертів «Дня» ми попросили відповісти на чотири запитання:

1. Ваш особистий рейтинг подій 2007 року. Які з них, на вашу думку, були найбільш значущими для українського суспільства?
2. Як ви оцінюєте рік, що минає, особисто для себе?
3. Які матеріали, теми, автори і які спецпроекти «Дня» (фотоконкурс, книжкові проекти) запам’яталися вам найбільше?
4. Ваше звернення до українців?

Юрій ЩЕРБАК, президент Інституту сталого розвитку:

1. Дочасні парламентські вибори в Україні, початок президентських виборчих кампаній в Росії та США.

Дочасні вибори до Верховної Ради України в 2007 р. остаточно розвіяли міф про те, що ніщо не зміниться. Змінилося багато: покарані були зрадники і бундючні можновладці, які запевняли всіх, що вони прийшли надовго, якщо не назавжди. Вибори ще раз довели, що в Україні відбуваються динамічні зміни і що, на щастя, не існує «єдиної і спрямовуючої» монопольної сили. Зросла залежність влади від настроїв виборців — а це свідчення повільного укорінення демократії в Україні. Last not least: усвідомлення людством невблаганності кліматичних змін, свідченням чого є присудження колишньому віце-президенту США А.Гору Нобелівської премії Миру. Це — фундаментальна подія, яка затьмарює всі політичні новини, які через кілька років будуть забуті.

2. Слава Богу, хвороби оминули в цьому році мене і мою родину, а це саме по собі велике щастя. Працював, виступав в газеті «День» зі статтями, брав участь у створенні Інституту сталого розвитку України, представляв на українських і міжнародних конференціях свої погляди з питань внутрішньої і зовнішньої політики України.

3. Газета «День» — унікальне явище української журналістики, фотовиставки та книжкова серія «Дня» лише доповнюють і прикрашають газету. Але я особливо ціную круглі столи, що регулярно проводяться редакцією — на яких обговорюються найактуальніші питання життя України, а також безцінною є рубрика «Історія та «Я». Небагато газет в Європі й Америці приділяють стільки уваги історії. Не менш важливим є публікації «Синдикату», в яких представлена невикривлена думка визначних політичних і громадських діячів світу на події міжнародного життя.

Газета «День» є високопатріотичною газетою українського народу, завдяки якій успішно будується українська політична нація, і я пишаюся своєю належністю до числа авторів «Дня».

Петро КРАЛЮК, професор, проректор Національного університету «Острозька академія»:

1. Найбільш значущою подією України-2007 були позачергові парламентські вибори. Під їхнім знаком пройшло дуже багато подій нашої держави. Звісно, вибори можна оцінювати по-різному — у залежності від політичних симпатій та антипатій. Для когось це подія зі знаком плюс, для когось — мінус. Проте, як на мене, Україна продемонструвала, що на фоні інших країн СНД, де посилюються авторитарні тенденції, ми маємо дійсно демократичне суспільство. Звісно, демократія це не завжди благо. Але... Як висловлювався У. Черчилль, люди поки що нічого кращого не придумали. Принаймні в сфері управління державою. Рівень демократизації у нас реально не поступається європейським стандартам. Ми наблизилися до створення «двопартійної системи». У нас є сильна опозиція, яка має можливості впливати на ситуацію в країні. Ось тільки чи оцінить це «об’єднана Європа»? Боюсь, ні. На західному кордоні ми в цьому році отримали «залізну завісу». І, швидше за все, ситі європейці здадуть нас Росії у великій геополітичній грі. Хотілось би помилитися в останньому. Але подібні речі вже траплялися в історії.

2. Загалом непогано. Цього року мені фортунило. Хоча це везіння сприймаю спокійно. Якщо воно є, то добре. Якщо немає — то так і треба. А загалом тішить, що вдалося за цей рік зробити багато. І що хтось та й оцінив цей доробок.

3. Фотовиставка газети «День» — це завжди подія. На фоні «українського культурного життя», де абсолютно домінує попса, кавеенія та інша дебільщина, подібна акція — як промінчик світла в цьому темному царстві. Особисто мене дуже «зачепив» «волинський вечір», організований за ініціативою «Дня» та її головного редактора. Побільше б таких вечорів. Може б тоді деякі зело мудрі політики перестали патякати про розкол України. Загалом це гарна й потрібна ініціатива. Сподіваюсь, вона матиме продовження.

4. Хочеться, щоб ми, українці, спромоглися бути собою. І поменше шукали «чужої мудрості», а побільше цінували своє. А цього свого дуже і дуже багато. Просто ми його не хочемо бачити, бо чуже для нас — краще. Певно, це наша чи не найбільша біда. А ще хочеться, щоб наші люди запам’ятали: не варто надіятись на Європу, Америку, Росію... Ми їм не потрібні. Проблема в тому, щоб ми нарешті стали потрібними самим собі.

Марія МАТІОС, письменниця:

1. На top-позиції запропонованого мною рейтингу суспільно-значимих подій 2007 року, безумовно, парламентські вибори. А це тому, що, як на мене, починаються тектонічні зрушення в суспільстві. Депутатів треба вибирати доти, доки вони не зрозуміють, що мусять відповідати за дані обіцянки перед своїм народом. І в цьому найкращий message.

2. Це був найуспішніший підсумковий рік мого десятирічного проживання в Києві. Може, то — винагорода за моє спартанське життя у цій «Бастилії». Вийшли російською мовою твори «Солодка Даруся» і «Нація». На тлі антиукраїнської істерії в Росії для мене було принципово, щоб їх видали у російському перекладі, та ще й у Москві. За масового засилля російських видань на вітчизняному книжковому ринку це сміливо можна назвати політично-інтелектуальною перемогою. До речі, «Нація» надрукована й польською. Також зроблено вже четверте перевидання україномовної «Солодкої Дарусі». Після шестирічної перерви з’явилася моя нова поетична збірка «Жіночий аркан у саду нетерпіння». І, врешті-решт, мова йде про перевидання нового твору «Майже ніколи не є навпаки» (тираж у 10 тисяч примірників книжки, вперше презентованій всередині вересня, вже закінчується).

3. Незмінна цікавість до фотовиставок. І незмінна цікавість до того, що пише Іван Дзюба у вашій газеті. Взагалі інтерес до «Дня» не минає.

4. Моє звернення до українців таке: будьте всі здорові! Бо здорова людина має адекватну поведінку, конструктивне мислення і продукує цікаві ідеї!

Газета: 
Рубрика: