Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Море друзів» — без моря і конкурсу

23 грудня, 2006 - 00:00
ФІНАЛЬНА ПІСНЯ У ВИКОНАННІ УЧАСНИКІВ ГАЛА-КОНЦЕРТУ ФЕСТИВАЛЮ «МОРЕ ДРУЗІВ» / ФОТО ВІКТОРА ПЕНСЬКОГО

Гала-концерт «Море друзів» зібрав популярних співаків не тільки з нашої країни, але й Болгарії, Грузії та Узбекистану. Схоже, Київ стає «морською столицею» — адже вже другий рік поспіль Ялтинський фестиваль популярної сучасної естрадної пісні «прибився» до Дніпровських берегів і проводиться в столиці. Зміна прописки фесту, який у цьому році відбувся в 11-й раз, викликана однією причиною — відсутністю належного фінансування, щоб мати змогу провести пісенний форум на Кримському побережжі. Хоч і стукав відомий композитор і президент Українського фонду мистецтв ім. В. Івасюка Микола Мозговий у всі двері — Міністерства культури і туризму, Національної радіокомпанії України, до Ялтинської міськради, але підтримки, на жаль, не знайшов. Можна було б махнути рукою, але як кинути улюблене «дітище»? Адже Ялтинський конкурс не просто «тусовка», а престижний міжнародний пісенний фестиваль і конкурс, що відкрив молодим співакам із різних країн дорогу до естрадного Евересту. Можна назвати лише декілька імен, що засяяли в Ялті: Олександр Пономарьов, Наталя Могилевська, Ельзара Баталова, Олександр Панайотов, Марина Одольська, Юрко Юрченко, Наталя Валевська, Неллі Чобану (Молдова), Радостіна Колєва (Болгарія), Шерзод Давронов (Узбекистан), Анрі Джохадзе (Грузія) та інші. Примітно, що фестиваль «Море друзів» музичні критики називали «кузнею талантів», члени журі й конкурсанти, не змовляючись, підкреслювали теплу і творчу атмосферу, що панувала на ньому. На Ялтинських конкурсах перемагали дійсно кращі з кращих, демонструючи не тільки свої сильні вокальні дані, але й розкриваючи суть виконуваної пісні (до речі, за умовами конкурсу — одна з пісень має обов’язково виконуватися українською мовою). Ялтинці та гості міста-курорту завжди з великою цікавістю чекали цього пісенного змагання. Всі три тури зал Літнього амфітеатру на набережній був повний (заявляю це як очевидець — газета «День» щорічно освітлювала фестивальні події. — Т. П. ). Тому коли торік «Море друзів» відзначив 10-річний ювілей у Києві, то здавалося, що це тимчасово і фінансові труднощі організаторам вдасться подолати, але... «XI корабель-форум» знову сів на рифи (грошові). Тільки невгамовна енергія Миколи Мозгового уможливила-таки проведення фестивалю (але вже без конкурсу, знову ж — через відсутність коштів) . І знову в Києві.

Гала-концерт у Палаці «Україна» подарував публіці зустріч із майстрами естради і молодими співаками (лауреатами і дипломантами Ялтинських конкурсів різних років). Відкрила програму Тетяна Брянцева хітом «Я піду в далекі гори» В. Івасюка. Сподобалися слухачам виступи Ельзари Баталової, Дениса Барканова, Назара Савка, Анни Зотьєвої, Вікторії Васалатій та інших. По-новому заявив про себе Юрко Юрченко, який нині виконує не поп-музику, а етно-рок разом з групою «Юркеш». Дуже тепло слухачі зустріли відому українську співачку Ольгу Макаренко, що виступила з дитячим ансамблем «Пульс». Радостина Колєва своїми піснями перенесла глядачів у сонячну Болгарію і спекотну Іспанію, запально виступив узбек Шерзод Давронов, але улюбленцем публіки став грузинський співак Анрі Джохадзе. Його інтерпретація легендарної «Червоної рути» нікого не залишила в залі байдужим. Фінальним акордом концерту став виступ маестро — Миколи Мозгового, а його популярні «Минає день» і «Край, мій рідний край» глядачі підспівували хором. До побачення, «Море друзів- 2006», а чи буде фестиваль наступного року — питання залишається відкритим.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: