До Нового року належить випускати веселе розважальне кіно. Деякі картини, щоправда, не стільки розважають, скільки примушують робити різні соціокультурні узагальнення. Наприклад, таке: російське кіно з його сотнями фільмів на рік дедалі більше схоже… ні, не на конвеєр і не на індустрію (з цих питань — до Голівуду), а на суміш модної світської тусовки і сімейної корпорації. За доказами далеко ходити не треба: новий фільм «Спека».
Історія починається з зустрічі чотирьох шкільних друзів — моряка Олексія, що демобілізувався, сина багатих батьків Кості, актора-невдахи Артура і репера Тіматі. Щоб оплатити приятельську гулянку в кав’ярні, треба розміняти валюту. Кожний по черзі відправляється на пошуки обмінника і потрапляє у халепу. Олексій рятує від дорожнього інциденту дівчину, з якою зіткнувся на вулиці, і, звичайно, закохується в неї. Артур отримує пропозицію знятися в новому фільмі Бондарчука, який грає самого себе. Тіматі, зустрівшись з бандою скінхедів, тікає від них через все місто і врятовується дивом. Своя частка прикрощів випадає і Кості. Але в цілому все закінчується добре, і не інакше. Місце дії — Москва, час — спекотне літо.
Робили фільм знайомі все обличчя. Продюсери — Олександр Роднянський і вищезгаданий Федір Бондарчук, що цілеспрямовано претендують на лаври головних кінорозважальників СНД. Режисер-постановник — Резо Гігінеїшвілі. Судячи з усього, найважливішою подією в його кар’єрі досі була робота другим режисером на «9 роті». Ось, за твердженням Гігінеїшвілі, йому і захотілося ще раз зустрітися з тими, з ким він працював, у результаті й вийшла «Спека». Головні ролі зіграли Олексій Чадов, Костянтин Крюков, Артур Смольянінов, Федір Бондарчук, Максим Осадчий. Те, що вийшло, назвали «лірична комедія». Будь-який більш-менш обізнаний глядач зрозуміє, що йдеться про мелодраму або навіть про «мило», яке, між іншим, з неймовірною активністю продюсує і поширює Роднянський. Хіба що серія одна і екран не у квартирі, а в кінозалі. Усі інші параметри — ті ж самі. І актори грають як серіалі, й розмовляють вони так, як живі люди цього не роблять, і якість зображення, як у кліпі, ну а про переконливість сюжетних ситуацій (все одно — комічних чи мелодраматичних) краще помовчати. Було все це вже багато-багато разів.
Головне, що залишаються дещо нез’ясованими мотиви, якими керувалися автори. Усього тільки ще раз потусоватися? Або, радше — зробити такий напіврекламний, напівтуристичний фільмець про Москву, в якій всі такі гарні, жодної смітинки на вулицях, і не залишилося жодної проблеми, крім як розміняти зайву сотню доларів та й закадрити гарнішу «чіксу».
Чомусь здається, що дуже органічно «Спека» виглядатиме на Арбаті. У рядах з матрьошками, будьоновками і портретами Леніна.
Що ж — кожний розважається, як може.
