Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Можна не помічати проблеми, але не можна не дихати...

В Україні стартував національний проект «Зупинимо туберкульоз»
2 серпня, 2007 - 00:00

П’ять років — cаме на цей термін благодійний Фонд «Розвиток України» запланував реалізацію національного проекту «Зупинимо туберкульоз». До цієї програми уже приєдналися представники влади, бізнесу, міжнародних та неурядових організацій.

Директор благодійного Фонду Анатолій Заболотний переконаний, що люди можуть не помічати проблеми, але ніхто не може не дихати. «Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом, — продовжує він. — І це, напевно, єдине, що достовірно відомо більшості українців. Мало хто знає, як запобігти захворюванню, як лікуватися, а ще менше людей звертається по допомогу до лікарів. Саме тому головна мета нашого проекту — інформування населення України про небезпеку цієї хвороби та шляхи її подолання. Для цього ми вже створили інформативні телевізійні та радіо-ролики, які 1 серпня з’являться у ЗМІ. Крім того, ми розвісимо у всіх містах України бігборди, створимо сайт з висвітлення проблем боротьби з туберкульозом, а також відкриємо національну гарячу телефонну лінію. Усі ці інформаційні ресурси допоможуть хворим та інфікованим людям отримати необхідну консультацію чи пораду».

Наскільки дієвими будуть ці заходи — покаже час. Але, без сумніву, цей високовартісний проект, бюджет якого 117 мільйонів гривень, не матиме ефективного результату лише за рахунок інформаційної кампанії. Тому, за словами заступника міністра охорони здоров’я Валерія Івасюка, у рамках проекту заплановано змінити законодавчу базу боротьби з туберкульозом, створити Всеукраїнський протитуберкульозний санаторій для психологічної та соціальної реабілітації дітей, які пройшли лікування від туберкульозу, а також підтримувати дослідження у сфері туберкульозу та проводити науково-практичні конференції. «Нині в Україні налічується півтора мільйона інфікованих людей, — розповідає пан Валерій. — Проте дві третини хворих не хочуть звертатися по допомогу до лікарів. Це переважно люди, які перебували у місцях позбавлення волі й нібито змирилися зі своїм діагнозом. Але як же ті поки що здорові люди, які живуть тепер поряд з ними? Щоб вирішити цю проблему, уряд прийняв закон, згідно з яким дозволяється примусове лікування хворих на туберкульоз. А для їхнього лікування будуть створені медичні заклади закритого типу. Уже до кінця року відкриються кілька таких клінік».

Але місця позбавлення волі — лише одне джерело поширення інфекції. Серед інших вогнищ хвороби директор Національного інституту фтізіатрії та пульмонології ім. Ф.Г.Яновського Юрій Фещенко виділяє міграції інфікованих людей з Афганістану та Індокитаю. «Вони «привозять» в Україну полірезистентні форми туберкульозу, тобто ті, які стійкі до будь-яких ліків. Інше джерело хвороби — бідність. Часто через нестатки люди не звертаються вчасно по допомогу до лікарів, а це лише розпалює епідемію, — пояснює пан Юрій. — До речі, тільки 28% українців знають про епідемію туберкульозу в країні. Як на мене, саме через інформаційні дефекти, яких у нас немало, ми маємо такі невтішні дані. Перш за все, небагато лікарів та звичайних людей знають про те, що туберкульоз має спадкове коріння. По-друге, ніхто не контролює виконання медичного закону, який чітко визначає заходи діагностики та лікування туберкульозу. По-третє, більшість фтізіатрів сьогодні — це люди пенсійного віку. А молоді спеціалісти неохоче йдуть у цю галузь медицини. До того ж, протягом останніх восьми років у медичних навчальних закладах постійно скорочують кількість годин для вивчення фтізіатрії».

Відсутність молодих фахівців та недосконала навчальна програма у медичних ВНЗ підштовхнула ініціаторів проекту «Зупинимо туберкульоз» до ще одного важливого кроку — заохотити медиків працювати у сфері фтізіатрії. «Перспектива кар’єрного росту, можливість навчатися за кордоном або підвищити кваліфікацію в Україні — усе це має привабити студентів. Спочатку ця пілотна програма буде реалізована у Донецькій області, — розповідає далі Анатолій Заболотний. — Згодом цей досвід переймуть інші регіони України. Але кінцеві мета нашого п’ятирічного проекту — знизити рівень смертності та захворювань на туберкульоз на п’ять відсотків».

Отож, коли замість улюбленої пісні по радіо ви почуєте чиєсь хрипле покашлювання, а на якомусь телеканалі побачите дівчину, що шле повітряний поцілунок із словами «небезпека близько», — це реалізовується проект «Зупинимо туберкульоз». І головна його мета — аж ніяк не залякати, а спонукати людей до ефективної боротьби і викликати бажання жити.

Інна ФІЛІПЕНКО
Газета: 
Рубрика: