Вже найближчим часом Україна має всі шанси перетвориться в сировинний додаток і постачальника дешевої робочої сили для розвинених держав. Про це заявив позавчора на «круглому столі» «Інтелектуальна економіка — майбутнє України» президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах. При цьому він уточнив, що так буде в тому випадку, якщо держава не зверне увагу на розвиток наукомістких сфер виробництва. Фахівці оцінюють ринок програмної продукції на найближчі десять років в $100 млрд. І, за оцінкою УСПП, якщо правильно визначити довгострокові пріоритети в розвитку економіки і науки (чого зараз немає), Україні може належати до 10% цього ринку. Однак, зі слів учасників «круглого столу», ситуація для України ускладнюється ще і тим, що багато-які з розвинених країн світу зараз відчувають дефіцит висококваліфікованих кадрів. Наступного року, за прогнозами фахівців, тільки в Європі дефіцит таких становитиме 20%, що в свою чергу відкриє двері для еміграції багатьох талановитих фахівців з України. Особливо, як відзначив «Дню» голова Української федерації вчених Володимир Семиноженко, в умовах, коли запитуваність української науки не відповідає рівню запитуваності вчених на Заході. З його слів, в останні роки більшість коштів прямували в науку як заробітна плата, а не як інвестиції у серйозні розробки. Незважаючи на це, українські вчені все ж проведуть дослідження і досягли певних успіхів в генній інженерії, виграли тендер на створення основної частини космічного телескопа і т.iн.
Тим часом одну з основних перешкод для визначення пріоритетів розвитку президент Українського товариства «Інтелект нації» народний депутат Леонід Кравчук бачить в тому, що влада і наукова еліта не завжди добре розуміють одна одну. Він, зокрема відзначив, що Україні необхідна інтелектуалізація влади. «Зараз перед нами стоїть питання формування нового уряду і вибору прем’єра, але чомусь всі ставлять питання про те, що нам потрібен «прохідний прем’єр». Ніхто не говорить, що нам потрібен глава уряду, який би розумів, які галузі економіки можуть стати дійсно пріоритетними», — сказав Л.Кравчук. У свою чергу академік Валерій Геєц також зазначив, що в Україні дуже слабкий зв’язок науки з виробництвом. Україні доведеться самостійно шукати вихід iз даної ситуації, адже, зi слів академіка, наприклад, у вимогах МВФ до України немає жодної, яка торкалася б розвитку науки. «Нікому не потрібні сильні конкуренти», — відзначив В. Геєц. У той же час, з його слів, в умовах глобалізації світової економіки ми повинні знайти партнерів, спільно з якими могли б впроваджувати і розробляти інноваційні технології і приєднатися до процесів світової глобалізації.
