Уявлення про музеї та історичні пам’ятки не тільки як про статичні, а й інтерактивні, «живі» простори, які «розмовляють» із відвідувачем, поволі просочується в Україну. Найкраще роль тих, хто вдихає нове життя у монументальні та незворушні споруди, пасує найпрогресивнішим. Особлива емоція з’являється, коли спостерігаєш за зустріччю сучасності з усвідомленою історією.
Такі зустрічі регулярно влаштовує київська пам’ятка ХI століття «Золоті Ворота», які щоп’ятниці (а починаючи від цього тижня — щочетверга) піднімають герсу (грати) для молодих та вже знаних музикантів, а також тих, хто спраглий до якісної музики у якісно нових умовах.
— Люди починають зовсім інакше сприймати основну залу «Золотих Воріт». Сучасна музика в цих стінах також набуває абсолютно іншого звучання, — ділиться своїми спостереженнями одна з головних організаторів музичних вечорів у давній споруді співачка Росава. — Сьогодні бракує майданчиків для всіх колективів — як відомих, так і не дуже. І сприйняття музики на рівні концертного залу залишилося ніби недовідчутим. Тому що артисти переважно виступають на корпоративах, відкритих майданчиках у рамках фестивалів або в пабах та клубах. А у концертному залі навіть подача музики відбувається через певну естетичну призму: люди приходять, платять за квиток, сідають і слухають музику. Такий підхід до сприйняття музики вже майже втрачений.
Звучання гітар, контрабасу, сопілок, скрипки, дарбукки, ксилофону у давніх, насичених історією стінах, справді особливе. Та й до підбору музикантів організатори підходять вдумливо. А це важливо. Принаймні «Золоті Ворота», здається, абсолютно не заперечують проти нового для них музичного досвіду. Музика тут звучить чисто, потужно і, нашаровуючись на рештки, що пам’ятають ще часи Київської Русі, видається не просто вдалим звуковим фоном, а чудовим продовження історії «Золотих Воріт».
Ініціаторами проекту став сам Національний заповідник «Софія Київська», частиною комплексу якого вважають «Золоті Ворота». У рамках акції «Відродження традицій Софії Київської» організатори прагнуть збільшити кількість відвідувачів «Золотих Воріт» та поширити знання про споруду.
— Це світова практика, коли музеї ідуть на інтерактив із людьми, а не стоять монументальними спорудами, ховаючи своїх привидів. Ми цих привидів трохи розженемо, — обіцяє Росава. — Донедавна в Андріївській церкві відбувалися вечори духовної музики по суботах і неділях. Зараз церква перебуває буквально на межі руйнування. Наше завдання як раз і полягає в тому, щоб привернути увагу до пам’яток, які потребують підтримки. Проект із «Золотими Воротами» — це одна з перших подібних ініціатив. Можливо, хтось долучиться до неї та вдихне нове життя в інші історичні споруди.
Першою, хто випробував старовинні стіни на музикальність, стала співачка Росава. 10 червня вона представила тут щойно записану платівку «Тепер і потім». Далі були україно-сербський лаунж проект «Shopping Hour», арт-роковий гурт «Контрабас», а минулого тижня акустично-ксилофонічний концерт відіграла «ТаРута». Цього черверга на черзі вже досить відомий вінницький «Очеретяний кіт». Організатори змушені рахуватися із віком пам’ятки, тому виступи обмежені акустичним або напівакустичним форматом, і, звичайно, стилевими особливостями музики тих чи інших гуртів, адже, як цілком справедливо зазначає Росава, «попса звучатиме тут недоречно».
— На концертах у «Золотих Воротах» повинно звучати все наживо, по-справжньому, колоритно, драйвово, емоційно, — впевнена Росава. — У нас немає конкретного формату, але, скажімо так: це може бути ска, арт-рок, фольк-рок, реггі, world music, етно, джаз. Зважаючи на вік споруди, ми не можемо дозволити собі хард-кор. Хоча мені часом здається, що ці стіни просять і навіть вимагають жорсткішої музики...
За словами співачки, музичні вечори в «Золотих Воротах» триватимуть протягом усього літа, і навіть у вересні. Вартість квитків не дорожча (а часом навіть дешевша) аніж вхід на клубні концерти гуртів — 50 гривень, для студентів — 35. Окрім сеансу хорошої, насиченої екстрактом історичності, музики, у вартість квитка входить екскурсія «Золотими Воротами».
