Віднедавна одне з комунальних підприємств Чернівців запровадило незвичну послугу. Мешканці приватного сектору, біля будинків яких пересохли криниці, відтепер можуть заповнити їх водою з центрального водогону. Для цього варто лишень замовити автоцистерну. За словами керівника підприємства Михайла Ігнатьєва, замовлення на воду надходять не лише від мешканців Чернівців, а й із приміських сіл. Адже рекордна посуха охопила територію всієї області. Дісталася вона навіть до гір. Гірські річки зміліли аж так, що місцеві мешканці забили на сполох. Час від часу люди звертаються до фахівців із проханням перевірити, чи хтось, бува, не перекрив течію у верхів’ї.
— Скарги на маловодність річок є дуже незвичними, адже за запасами водних ресурсів Чернівецька область поступається у регіоні лише Волині, Рівненщині та Івано-Франківській області, — коментує головний інженер Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Валерій Боровець. — Інструментальні вимірювання підтверджують, що запаси води у річках скоротилися у три-чотири рази. Аналогічного нинішньому пониженню рівня води не було протягом століття: від часу, коли на Буковині почали гідрологічні спостереження.
— Певним чином максимально низький рівень води у гірських річках області є наслідком торішньої повені, — каже начальник Чернівецького центру гідрометеорології Тетяна Негадайлова. — Велика вода вимила ѓрунт із дна річок, таким чином їхнє русло стало нижчим у середньому на півметра.
Однак головною причиною обміління річок, зменшення рівня ѓрунтових вод і, як наслідок, пересихання криниць є надзвичайно мізерна цьогоріч кількість опадів. За сумарною кількістю вона ненабагато більша, ніж найбільш посушливого за весь повоєнний період 1946 року. Після тієї посухи був голод 1947 року, коли на території Чернівецької області фіксували навіть випадки канібалізму.
— Порівняно з 1946 роком, коли загалом на території області випало 370 міліметрів сумарних опадів, тобто і дощу, і снігу, 457 міліметрів опадів 2009 року, зафіксованих станом на 1 грудня, все-таки більше. Хоча порівняно з торішніми зливами, які передували повені, це — ніщо, каже завідувачка відділу агрометеорологічних спостережень Обласного гідрометеоцентру Катерина Рихло. — Тоді протягом п’яти днів в області випала двомісячна норма опадів — у середньому 260 міліметрів. Стільки ж як 2009-го майже за півроку.
Першими наслідки посухи відчули аграрії. На час осінньої посівної запаси вологи в орному шарі ѓрунту склали лише 10% від норми, коментує заступник начальника Головного управління агропромислового комплексу ЧОДА Петро Пернай. Із цієї причини у більшості господарств посівну припинили майже до середини жовтня, коли врешті випав рясний дощ. Однак за ним — знову ні краплі. Якщо ситуацію не виправить грудень, разом із 1946-м нинішній рік буде найбільш посушливим роком в історії Буковини.
Феномен явища наразі не має пояснень. Адже за всіма показниками протягом року на територію області не раз мали зайти хмари із рясним дощем. Однак щоразу вітер відносив їх або північніше, на Івано-Франківщину, або на південь — у Румунію.
