Між готелем «Україна» та верхнім виходом зі станції метро «Хрещатик» зводять каплицю. Активісти привезли деревину із Закарпаття і обіцяють завершити будівництво до кінця місяця. Про те, хто саме будує каплицю, якій конфесії вона належатиме і хто дав дозвіл на її зведення на цьому місці, — нічого не відомо.
Отець Олекса Петрів, керівник департаменту Української греко-католицької церкви зовнішніх церковних зв’язків в Україні, пояснює: на Майдані жодна з Церков ніколи не ініціювала зведення каплиць-наметів, а радше відповідала на ініціативу громади. «Молитися будемо по черзі — за майданівським зразком, який успішно працював ось уже чотири місяці. Не варто шукати тут того, що буде нас роз’єднувати, навпаки, ми обіцяємо, що тут не буде зловживань з боку жодної конфесії», — наголошує він.
Жінки, які «контролюють» будівництво, кажуть, що вони є «спонсорами», проте власних імен воліють не називати. «Добра справа слави не потребує. Тут буде молитися християнська Церква», — кажуть. Утім, відповісти, якої конкретно конфесії, вони не можуть.
Невідомо також, хто є архітектором каплиці, яка вже до 1 квітня з’явиться на Майдані. Та й зрештою на запитання, чи є якийсь дозвіл на будівництво від Ради Майдану чи від міської влади, активісти відповідають коротко: «Нам дозволила Небесна Сотня».
Утім, отець Олекса Петрів зауважив, що це — лише тимчасова Церква, яку можуть розібрати, щойно буде розроблено проект цілого Майдану.
Крім того, священик вірить, що каплиця героїв Небесної Сотні може стати початком для росту єдиної Помісної церкви. «Об’єднання православ’я може відбутися уже найближчим часом, тому і до зразка єдиної Церкви Київського Хрещення, яка б об’єднувала усі православні церкви разом із греко-католиками, не так вже й далеко», — каже керівник Департаменту зовнішніх церковних зв’язків в Україні. Він вірить, що ще буде священиком такої Церкви.
Отець Георгій КОВАЛЕНКО, прес-секретар Предстоятеля УПЦ МП:
— Наразі нам ніхто не пропонував почергову службу, а про будівництво я сам дізнався з новин. Хоча наша Церква вже неодноразово молилася на тому місці. Зараз не час вирішувати майнові проблеми між Церквами, треба молитися за душі загиблих. В Україні є багато спільних культових для неї місць, до прикладу, пам’ятник Володимиру — усі конфесії моляться біля нього без проблем. Так само і в даному випадку — це місце має нас єднати, а не роз’єднувати.
