За останні п’ять років у Луганській області спостерігається зменшення міграційної активності населення. Про це на засіданні «круглого столу» повідомив начальник відділу міграції і національностей Луганської облдержадміністрації Валерій Новіков. У роботі «круглого столу» взяли участь представники силових структур, відділів у справах національностей і міграції, управлінь праці і соціального захисту населення Луганської, Донецької і Ростовської областей. Обговорювалися проблеми незаконної і трудової міграції, а також аспекти співпраці міграційної служби, прикордонників і неурядових організацій щодо роботи з біженцями і мігрантами. Як сказав у ході засідання Валерій Новіков, щорічно на ділянці державного кордону Луганського прикордонного загону її перетинають близько 1 млн. осіб. За станом на 1 липня поточного року у Луганській області зареєстровано 273 біженці, з них 71 дитина у віці до 15 років. Цього року органами внутрішніх справ зареєстровано 8513 іноземців, які прибули до України на тимчасове проживання — в особистих, службових справах, з метою навчання або туризму. Це на 980 осіб менше, ніж минулого року. За цей час 972 іноземці й особи без громадянства, в основному громадяни країн СНД, отримали дозвіл на постійне проживання в Україні. Затримано та поставлено на облік 173 нелегальні мігранти, з яких 143 виселено за межі України. 95 виселеним заборонено в’їзд до України.
За деякими оцінками, на території Російській Федерації постійно працюють 5% українських громадян, до 20% періодично виїжджають на заробітки до Росії, і до 50% працездатного населення хотіли б працювати в інших країнах. У той же час люди усвідомлюють, що їхня робота, швидше за все, буде нелегальною, а це означає, вони не матимуть жодного правового та соціального захисту. За словами начальника відділу міграції і національностей Луганської облдержадміністрації Валерія Новікова, співвідношення між «легальними» і «нелегальними» трудовими мігрантами стабільно залишається на рівні 1:3, що свідчить про розвиток, нарівні з офіційним, неофіційного ринку праці. Привабливість нелегальної робочої сили в очах російського й особливо приватного роботодавця обумовлена її високою якістю і відносно низькою вартістю (сюди входять занижені розцінки, відсутність соціальних гарантій і недотримання трудового законодавства).
Враховуючи економічний потенціал прикордонних російських областей (Ростовської, Воронезької, Бєлгородської), зрозуміла їхня зацікавленість у збереженні кількості українських робітників. Разом з тим, деякі проблеми у спільних діях виникають через те, що питаннями трудової міграції у Росії займається Федеральна міграційна служба, а в Україні ці питання вирішує Міністерство праці і соціальної політики. На думку Валерія Новікова, на регулювання і відстеження процесів трудової міграції могло б вплинути створення єдиної міграційної служби України, а також припинення діяльності фірм, що сприяють нелегальному працевлаштуванню громадян України за кордоном і створення системи статистичного аналізу міграційних процесів взагалі й трудовій міграції зокрема, а також інформаційного забезпечення міграційних досліджень.
