«День» продовжує стежити за ходом розкопок на місці страшних знахідок поблизу середньовічного замку короля Казимира на городищі у Володимирі-Волинському. У верхніх шарах ѓрунту було виявлено... кістяки. За попередніми даними, тут може бути поховано понад тисячу людей, бо тільки під час цьогорічних розкопок, які проводили археологи з державного підприємства «Волинські старожитності», виявлено останки 367 осіб. Нещодавно їх перепоховали на одному з міських кладовищ Володимира-Волинського.
На скорботному мітингу виступив голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, який назвав цей страшний розстріл уроком для всіх народів. Адже хоча спочатку польські археологи та чиновники назвали ці розкопки «українською Катинню», бо перші знахідки вказували на польське походження розстріляних осіб, проте дискусії щодо етнічної належності, як і щодо причин масового розстрілу такої великої кількості людей, ще не скоро будуть завершені. Принаймні поляки (а на Волині побували і представники сейму, і журналісти) спочатку обіцялися профінансувати розкопки повністю. Щодо них у сусідній країні було розгорнуто велику агітаційну кампанію. Проте Олексій Златогорський, директор ДП «Волинські старожитності», нині заявляє, що поляки довго утримувалися від фінансування розкопок узагалі, за роботами спостерігали лише їхні археологи, і врешті виділили суму, аналогічну українським 40 тисячам гривень. Цими коштами він зміг розрахуватися за роботу зі студентами історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, а всього на розкопки наразі витрачено у п’ять разів більше коштів «Волинських старожитностей».
Олексій Златогорський, як і його польський колега професор Анджей Кола з Торунського університету імені Миколи Коперника, продовжує вважати, що жертвами масових розстрілів на початку сорокових років минулого століття у Володимирі-Волинському стали все ж поляки й українці, тодішні громадяни Речі Посполитої. Розстріли, на думку Златогорського, здійснювали війська НКВС, на що вказує чимало ознак, про які «День» уже писав. Директор Володимир-Волинського історичного музею Володимир Стемковський, корінний мешканець міста, уважає, що жертвами могли стати військові, які напередодні Другої світової закінчили у Володимирі школу підхорунжих старшин. Після одного з боїв вони безслідно зникли. Також розстріляними можуть бути біженці, які 1939 року потрапили в оточення радянських та німецьких військ. Урешті, серед останків дуже багато дітей, навіть немовлят, котрих просто добивали прикладами. З’явилася й версія (з боку представників єврейської громади), що на городищі розстрілювали євреїв, але Олексій Златогорський стверджує, що жодних знахідок, котрі б на це вказували, ще не було виявлено.
На стародавніх валах міста археологам ще роботи навіть не на один рік. Перші розкопки (і виявлені останки майже сотні вояків із військового корпусу «Володимир» польського генерала Мечислава Сморавінського) тут відбулися ще 1997 року. Але на цьому їх швидко припинили, хоча останки жовнірів тоді перепоховали на тому ж володимир-волинському кладовищі. Місцеві мешканці кажуть, що й селян з округи (українців національністю) звозили на вали німецькі окупанти, і звідти вони вже не поверталися. НКВС потім звозило сюди вояків УПА...
Олексій Златогорський каже, що у грудні волинські та польські археологи зустрінуться в Торуні, тоді й підготують спільні матеріали за результатами розкопок у Володимирі-Волинському.
