Одним із організаторів цього формування став краєзнавець та історик Ігор Левчук. Він каже, що у підрозділі з дівчат та жінок навчатимуть організації військово-медичної допомоги та організації тилу в особливих умовах. Вважає, що таке навчання саме на часі, адже якщо неоголошену війну не зупинять на сході, то вона прийде і на захід. Не можна й відкидати терористичної загрози. Усіх охочих навчатимуть військово-польовій медицині, володінню зброєю, основам самозахисту, організації роботи в тилу. Ці навички потрібні також для можливої організації ополчення чи партизанського руху. Волинь межує з військовим союзником Росії... А тому, каже, маємо серйозні загрози. Плюс загрози проникнення розвід-диверсійних груп. У «Волинському щиті» займається багато дівчат, а ще більше телефонують Левчуку з проханням навчити, образно кажучи, виживати в особливих умовах. І перше заняття для «жіночого батальйону» відбулося цього вівторка.
Ідея створити «Волинський щит» виникла у період Майдану. З’ясувалося, що треба просто зберігати людей і готувати їх до військових дій, які й не забарилися на сході України. Ігор Левчук каже, що герої — це добре, але величезні втрати людей з нашого боку, фактично не готових до бойових дій, нічим виправдати не можна. Вихованці «Волинського щита» служать і в батальйонах територіальної оборони, і в 51-й бригаді, у прикордонних військах. Себе і своїх однодумців Ігор Левчук називає «ідейними прагматиками». Але фактично «Волинський щит» залишається офіційно не зареєстрованим, з причин, що не залежать від самих членів об’єднання. Тому вони після роботи кілька разів на тиждень проводять виїзди за місто, і вчаться виживати в умовах бойових дій.
