Національна комісія з регулювання електроенергетики затвердила на другий квартал ціну на нафту вітчизняного видобутку, що поставляється на українські нафтопереробні заводи, а також граничні рівні тарифів для нафтопродуктів, вироблених в Україні з цієї нафти.
Згідно з цим рішенням, що грунтується на постанові уряду від 17 лютого, встановлюються тарифи на переробку нафти для українських НПЗ, а також ціни на нафтопродукти для сільгоспвиробників. З урахуванням усіх податків і зборів, включаючи ПДВ, вони не мають перевищувати 1600 грн. за 1 тонну бензину А-76, А-80 і 1300 грн. за 1 тонну дизельного палива.
Незалежний (— Авт. ) орган, створений для регулювання енергоринку ринковими методами, підкорившись рішенню реформаторського уряду, зайнявся справою, якою раніше займалися Держплан і Держкомцін. Пояснюючи позицію НКРЕ, член цієї комісії Степан Белей сказав «Дню»: «Життя примушує. Російську нафту купуємо по $170–175, тому на українську, згідно з рішенням уряду, встановили ціну $115. Відповідно буде знижено й ціни на нафтопродукти, вироблені з цієї нафти». Цим рішенням нафтопереробному комплексу України, за словами С. Белея, не дали можливості сильно отримувати прибуток — рентабельність виробництва нафтового комплексу дещо утиснута». С. Белей наголосив, що ціна української нафти в першому кварталі була ще нижчою — $105 за тонну. «Біда в тому, — продовжував С. Белей, — що нафтопродукти азербайджанського й грецького походження будуть істотно дорожчими, тоді як українські нафтопродукти — це лише 10% від обсягу, необхідного для весняних польових робіт». На думку С. Белея, зараз основне завдання Мінагрополітики полягає в тому, щоб ці нафтопродукти потрапили саме туди, де вони необхідні. Він повідомив, що Кабмін має доручення Президента «прокуратурі та СБУ супроводжувати буквально кожну цистерну, щоб не було зловживань».
Втім, успіх операції «цистерна», схоже, не забезпечено. С. Белей вважає, що нафтопродукти необхідно було збирати ще в листопаді–грудні. І якщо, скажімо, на Кременчуцький НПЗ, потужність якого 18 млн. тонн, надходитиме тільки українська нафта, то, за його словами, необхідного ефекту не буде. Але хто ж повезе до України російську нафту, якщо українські нафтопродукти тут продаватимуться за явно низькими цінами?
Очевидно, це питання українським урядом до кінця не опрацьовувалося. «Нам основне — треба посіяти! — говорить С. Белей. — Будь-якою ціною. Тому така тривога — як забезпечити сільгоспвиробника. Уряд хоче хоч якось згладити пікове споживання нафти на селі. Сама ідея непогана, але власні ресурси відсутні, й тому так виходить. Головне, щоб дешеві нафтопродукти не надійшли туди, куди не треба. Якщо цього не зробити, то й наші нафтопродукти продаватимуться за тією ж ціною, що й російські і азербайджанські».
Схоже, саме так і станеться. Якщо на допомогу нашому ринковому уряду, котрий все ще покладається на адміністративні важелі, не прийде світова ринкова кон’юнктура, відповідно до якої в цінах на нафту намітилася тенденція до зниження.
