— Українська влада має зрозуміти, що Росія не тільки Крим, а й всю нашу країну завжди вважала своєю вотчиною, — зауважує Євген Степанович. — Це сьогодні проявляється особливо яскраво. Росія зараз поводиться тут, ніби в себе удома. Вона незалежній Україні вказує — який у нас повинен бути устрій, якою повинна бути державна мова, чи вступати нам в НАТО чи ні, з якими країнами тримати зв’язок. Заявляючи на увесь світ про свої пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні, Росія фактично висовує один і той же ультиматум... Цивілізовані країни (я не кажу про братні, адже Росія нам такою давно не є), так не діють. Але це ще не кінець. Адже анексія Криму насправді — це поразка для Росії. І в економічному, і в політичному, і в чисто людському сенсах... Закцентувавши увагу на Криму, Росія може втратити свої власні території, бо елементарно не зможе їм дати ради. Вона просто не впорається із Кримом, Придністров’ям, Абхазією, Південною Осетією та іншими регіонами... Нещодавно прочитав одну аналітичну статтю, де вказано, що Росія загалом у війнах провела 132 роки, з яких лише шість років — оборонних. Решта — загарбницькі. Ця патологічна тенденція до загарблення всього світу рано чи пізно знищить Росію.
— Як Україні повернути Крим?
— Він сам повернеться. Ще й проситиметься назад додому, в Україну. Для цього потрібно, щоб в Україні швидкими темпами піднявся рівень добробуту. До таких висот, щоб «російським» кримчанам і не снилося. Коли Україна стане вільно мандрувати Європою, підтягне європейські стандарти та цінності життя, зрештою стане асоційованим членом Європи... у Криму почнуть виходити на проукраїнські мітинги. Адже в той час Крим скоріше за все стане світовим ізгоєм — кримчан нікуди у цивілізований світ не випустять, й до них ніхто, крім Росії, не приїде. Рівень життя там не стане кращим, ніж у середньому в російських провінціях. Але мало їм просто захотіти назад, бо так вигідніше. Думаю, що чимала частина самих кримчан повинна зробити з цього урок та переосмислити роль України для себе. Погодьтеся, сьогодні багато мешканців півострова фанатично радіють, що стали Росією, а українців відверто зневажають.
— Наскільки реальна загроза того, що між Україною та Росією розпочнуться військові протистояння, справжня війна?
— Україна ніколи не почне війну. Росія сьогодні в очікуванні. Їй потрібна, передовсім, дестабілізація суспільно-політичної ситуації в нашій країні. Їм нині вкрай необхідна нестабільна Україна для того, щоб показати світу, що українці не можуть керувати своєю країною. Щойно Росія відчує суттєву тріщину в середині України, її війська перетнуть наш кордон. Але це стане початком кінця для Росії.
— Сьогодні існує загроза, що Росія спробує зірвати президентські вибори в Україні...
— Вона вже намагається це робити, зокрема своїми мітингами перевіряє грунт. Тому передвиборча агітація кандидатів у президенти повинна бути згуртована довкола об’єднуючих смислів та захисту країни. Думаю, починати розмову з кандидатами треба із запитання: ви за вступ в НАТО? Нам обов’язково потрібно вступати в НАТО. Тому ті, хто сьогодні агітує проти цього, той, на мою думку, виступає проти інтересів України. Самооборона — це добре, добровольці в Національній гвардії — теж прекрасно. Але зіставлення сил із Росією — не на нашу користь. Треба розуміти, що або сьогодні, або через роки, — Росія знову намагатиметься анексувати територію України.
Нова влада має їхати на схід. Гостріше виступати. Показувати українцям перші результати своєї роботи. Москва й надалі підігріватиме настрої в Україні. Я переконаний, що це особисто фінансує Янукович. Ну немає на сході та півдні реальних причин для проросійських рухів. Ці регіони ніхто не принижує, ніхто не забороняє розмовляти російською, вони не мають жодних утисків з боку нової української влади. Ці утиски тільки на словах російської пропаганди, яка розповідає про те, що бандерівці їдять російських немовлят. Прикро, але чимало росіян вірять в цю маячню. Справа в тому, що будь-якій пропаганді можна протидіяти, зрештою — не вірити чи принаймні піддавати сумніву. Але в росіян ментальна ознака, якою маніпулює Путін: коли небезпека — вони вмить єднаються проти спільного ворога, виконують усі вказівки влади та відмовляються мислити критично. Кремль дав їм таку небезпеку у вигляді бандерівців... Останні події нагадали мені Норильське повстання та те, як з нас там знущалися, називаючи в тому числі «фашистами» та «бандерівцями»... Методи не змінилися. Але правда все одно переможе.
