«Тільки у Компартії є програма і команда». Симоненко запропонував
обрати на виборах «ту політичну силу, у якої є досвід і кадри, і чия програма
народу знайома». Програма, що пропонується, дійсно, до болю знайома. «Головне
питання сьогодні — питання про владу». Прийшовши до влади компартія обіцяє
повернути «найголовніше — планування розвитку життя наших людей, контроль
і розподіл». Селу обіцяно: ніколи і нікому не продавати землю, відновити
держзамовлення, заборонити бартер, дати пільгове кредитування.
Нинішніх комуністів турбує боротьба з мафією. Однак «з
мафією наївно вести розмову з точки зору закону. З ними треба вести розмову
з точки зору сили народної влади». Здається, така сила іменувалася «караючою
рукою» і «диктатурою пролетаріату».
Де диктатура, там і насильна ізоляція політичних противників.
Сучасному урядові запропоновано пожити в резервації десь із рік.
Турбують лідера Компартії підступи СБУ і ЗМІ. «СБУ намагається
зсередини розколоти партію», засилаючи агентів. Влада не пускає комуністів
в інформаційний простір. «Всi ЗМІ знаходяться або у владі кримінального
капіталу, або під жорстким контролем». Короткозорі ЗМІ не помічають, що
«Компартія пройшла чистилище», «оновилася, в ній залишилися «кращі сини».
Захоплюючись описом сучасних жахів, Петро Миколайович заявив:
«Торiк 10 тисяч молодих людей у віці до 29 років, вирішивши покінчити життя
самогубством, написали передсмертну записку (так і сказав: «записку»):
«Я заздрю мерцям». Торiк з різних причин, в т.ч. «на замовлення», в Україні
було вбито 10 тисяч людей».
«Ми — вимираюча нація», — підсумував Петро Симоненко і
перейшов до мрій: «Нещодавно наші комсомольці на кордоні з Львівською областю
поставили наше червоне знамено, так люди з всієї округи збіглися: «Невже
наші повернулись?»
