Пані Марина (прізвище назвати жінка відмовилася з міркувань безпеки. — Авт.) — вчитель української мови і літератури та дружина військовослужбовця. Вона — людина з громадянською позицією. Впродовж п’ятьох днів вона підтримує свого чоловіка та його колег — захисників України. Дівчина не може знайти виправдання діям сусідньої держави і не розуміє, як країна, що перемогла у Другій світовій війні, може робити все для розв’язання нової війни, як може намагатися анексувати територію країни, з якою разом перемагала фашизм.
— Слова «фашизм не пройдет» насправді свідчать про те, що він вже пройшов і поширився територією Криму. Адже тільки такі типи можуть вдертися на територію суверенної держави, оточити штаби, кораблі та ставити ультиматуми військовослужбовцям, які присягалися на вірність українському народові. Цинічно пропонувати нашим військовослужбовцям зарплати, як у Чорноморського флоту. Наші хлопці ніколи не погодяться на це, бо у них є те, що не можна виміряти грошима: у них є Батьківщина, родина, український народ, на вірність якому вони присягалися. Сьогодні треба зробити все для того, щоб цей фашизм не пройшов на інші території, бо зараз вже є спроби розповсюдження цієї зарази за межами Криму. Оскільки я — оптиміст, то вважаю, що з усього поганого можна знайти позитивні моменти. І зараз, на мою думку, настав час зробити все для того, щоб найближчим часом Україна стала членом НАТО. Сьогодні у нас розв’язані руки і ми маємо право просити країни Євроатлантичного альянсу допомогти нам стати членом цієї організації у найкоротші строки. Без цього у нас не буде майбутнього, тому що Росія весь час заважатиме нам будувати демократичну державу. Можливо, це і добре, що так сталося, адже тепер ми знаємо її справжнє обличчя, його побачив цілий світ. А змогла це зробити Росія лише тому, що країни Європи не покарали її за дії у Грузії, а якщо зло не покарано, воно продовжує ширитись.
Один необережний крок може залити кров’ю Крим. Так хочеться окремим політикам, проте я впевнена, що початок кримської операції — це крах їхньої політичної кар’єри. Оцінку їхнім діям колись дасть історія. А ми переможемо і збережемо єдність України, бо недарма ж нам сказала Ліна Костенко: «Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку».
