Часи змінюються. Лідер кримських комуністів Грач, котрий очолював минулого
літа живий ланцюг у Севастополі й колону під Євпаторією, перекриваючи шлях
«натовському чоботу», їде у Брюссель, а 6-й американський флот напередодні
спокійно заходить в «основну базу ЧФ» при цілковитому штилі «народного
гніву». Це підтверджує: коли керівні «червоні» й керівні «чорноморські»
не волають «полундра» — народу глибоко фіолетово до чужих чобіт: проблем
вистачає й зі своїми.
Як би там не було, корисна то справа — завітати до штаб-квартири НАТО,
вже не називаючи її «лігвищем ворога». Принаймні точно відомо: член президії
Снєгірьов, котрий недавно в муках шукав відповідь на запитання несерйозних
кримських журналісток, що краще для України — НАТО чи Північноатлантичний
блок, нарешті зрозуміє різницю. А це, мабуть, на думку альянсу, та мета,
яка виправдовує затраченi кошти...
