Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Найкращий подарунок на свята»

Після відкритої лекції Лариси Івшиної на Євромайдані підприємець Ігор Бузницький завітав у редакцію, щоб «оптом» придбати книжки «Дня»
24 грудня, 2013 - 11:03
ІГОР БУЗНИЦЬКИЙ ПІДГОТУВАВ ДЛЯ СВОЇХ ДРУЗІВ ДВА ПАКЕТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОДАРУНКІВ. А ЛАРИСА ІВШИНА, В СВОЮ ЧЕРГУ, ПОДАРУВАЛА ЙОМУ НОВИЙ КАЛЕНДАР «Дня». НА ПАМ’ЯТЬ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Вважав, що дещо знаю з історії України. Проте після Вашої лекції виявив прірву невідомого, що має бути заповнена відповідями. Дякую, пані Ларисо. Чекаю наступної зустрічі», — написав у «Фейсбук» підприємець у сфері ІТ Ігор БУЗНИЦЬКИЙ відразу після завершення відкритої лекції Лариси Івшиної у вільному університеті Євромайдану. Подякувавши за виступ, підприємець пообіцяв купити всі книжки «Бібліотеки «Дня» для себе і... для близьких друзів. Від слів відразу перейшов до справ, завітавши вчора в редакцію газети пан Ігор придбав «Україну Incognita», «Бронебійну публіцистику», «Підривну літературу», «Силу м’якого знака» та книжку Джеймса Мейса «Ваші мертві вибрали мене». З таким інтелектуальним багажем попросив зустрітися з Ларисою Івшиною, щоб ближче познайомитися та взяти автограф.

— Історію треба вчити. Особливо зараз, коли відбувається Євромайдан. Коли я вперше туди вийшов, відчув дежавю. Ми вже це проходили. Що ж у нас не так — тоді вірили в нове життя, а змін немає. Може, треба копнути глибше? Може, треба почати з себе? — зауважив Ігор БУЗНИЦЬКИЙ під час розмови з Ларисою ІВШИНОЮ. — Відповіді на ці запитання дасть історія. А вона найкраще викладена у ваших книжках. Тому прикупив дещо особисто для себе, а частину видань — на новорічні та різдвяні подарунки друзям. Думаю, це для них стане найкращим подарунком на свята. Іноді здається, що ти дещо знаєш з історії нашої країни. Але оперувати цими знаннями не можеш.

Коли читаєш «День», колонки Лариси Івшиної, розумієш, що треба суттєво «добирати». Якщо чесно, помітив Ларису Олексіївну давно, і, можна сказати, «прибився» до неї, адже маємо дуже багато спільних поглядів на життя та ситуацію в країні. Думаю, що співати пісень на Майдані чи кричати «Банду — геть!» значно легше, ніж прочитати «Силу м’якого знаку». Треба думати та аналізувати, що насправді відбувається. Які це матиме наслідки? Треба зрозуміти — чому не вдалося. І лише тоді будувати «лінію поведінки». Розібратися в цьому, переконаний, допоможуть книги «Дня».

Вадим ЛУБЧАК, «День»
Газета: 
Рубрика: