24 лютого для тих, хто вважає найкращим подарунком книжку і притримується принципу «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі — хто ти», в Українському домі відбулася — восьма за рахунком — церемонія нагородження «Книжка року». Було представлено 147 книжок-претендентів, з-поміж яких обрали лише 21 переможця. Треба сказати, що експерти, а їх було понад сто, відбирали номінантів з-понад трьох тисяч видань, що з’явилися на ринку України протягом минулого року. «Книжок в Україні видається щороку більше і щороку вони кращої якості, — зазначає головний редактор журналу «Книжник-Review» Костянтин Родик. — І коли є велика пропозиція, вибирати непросто, бо вибрати необхідно найкраще. Якщо препарувати абсолютно неринкову статистику Книжкової палати, то виходить, що приблизно п’ять тисяч книжок потрапляє на книжковий ринок, за мінусом підручників. От у нас, фактично, три чверті цих книжок пройшли крізь руки експертів. Порівняно з минулим — це набагато кращий показник». На запитання, чи всі книжки номінантів з’являться у бібліотеках, Костянтин Костянтинович відповів: «Як кажуть французи: не треба пити всю бочку, щоб з’ясувати якість вина. Скажімо так, поки що держава не готова взяти на себе роль благодійника власних бібліотек. Ми сподіваємося, кращі книжки будуть вже в українських бібліотеках наступного року».
Цьогоріч було і нововведення — вперше організатори запросили усіх охочих киян і гостей столиці завітати на акцію і взяти участь у конкурсах та літературних аукціонах, що відбувалися перед нагородженням. Вони могли придбати собі одну із книжок і таким чином стати учасником лотереї, переможців якої нагороджували, зрозуміло, книжками. Гостей розважав гурт з оригінальною, автентичною назвою — «ДахаБраха» (давати і брати із староукраїнської мови). Особисто мені було дуже приємно почути їхню музику. Навіть не уявляв, що індійська табла і буддистський гонг так гармонійно звучать, наприклад, із віолончеллю.
На самому урочистому дійстві ведучі Костянтин Родик і Леся Сакада-Островська (канал «1+1») назвали переможців у семи традиційних номінаціях: «Хрестоматія», «Красне письменство», «Софія», «Минувшина», «Обрії», «Дитяче свято», «Візитівка». Серед них особливу увагу хочеться звернути на такі книжки: «Український літопис вбрання. Т 2.: XIII — початок XX ст.», «Київський альбом: Фотоальбом», «Традиційна українська кухня в народному календарі» Лідії Артюх, Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом»... І, нарешті, гран-прі... Цього року його вирішили не присуджувати — обидва претенденти — «Червоне століття» Мирослава Поповича і «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» Ростислава Радишевського та Володимира Свербигуза («Минувшина») набрали однакову кількість голосів, тому й так і залишилися переможцями у своїх номінаціях «Софія» і «Минувшина».
