Виконуючий обов’язки голови правління i генерального директора Кіровоградобленерго Володимир Чернявський повідомив «День», що енергетики збираються подавати електроенергію водогону Дніпро—Кіровоград, що постачає значнiй частинi області дніпровську воду, тільки у межах реально проплачених сум. Зі слів В.Чернявського, борг водопровідників зараз становить 5,7 млн. грн., причому поточні платежі (з початку 2001 р.) вже перевищують чотири мільйони гривень. Це означає, що енергопостачання знизиться вдвічі, а подача води у міста області поменшає в середньому на 70%. Обласний центр буде отримувати менше 30% від фактичної потреби у водних ресурсах. «Велика частина населення міста, — резюмує енергетик, — очевидно, залишиться без води».
Як розповів керівник обленерго, до жорстких методів енергетики вимушені прибігати у зв’язку з тим, що раніше «поблажливі» заходи впливу, що застосовувалися до неплатників, не дали результату. Коли енергетики за неплатежі відключали деякі насосні станції, труба водоводу та, відповідно, водопровідні мережі міст дуже швидко спорожнялися. І це, здавалося б, справило необхідне враження і на водопровідників, і на міськi влади. Хоч на адресу енергетиків прозвучало чимало слів, «серед яких хороших не було», — говорить В.Чернявський. Але все ж міськi та обласна влада пообіцяли платити. Під усні обіцянки 1 жовтня подачу електроенергії було відновлено, а наступного дня мери міст, куди фактично безкоштовно постачається дніпровська вода, а також заступник губернатора підписали протокольну угоду, в якій брали зобов’язання забезпечити платежі за поточне споживання електроенергії, а також погасити борг протягом шести місяців. Таким чином Кіровоградобленерго надалі повинне було регулярно отримувати 1,38 млн. гривень щомісяця. При цьому енергетики обіцяли в жовтні не вдаватися ні до відключення, ні до інших акцій, спрямованих на «вибиття» боргів. У цей час вони намагалися впливати на споживачів суто гуманітарними методами: як пожартував В.Чернявський, писали «прохальні та вмовляльні» листи та агітували за вчаснi розрахунки у місцевих газетах.
Проте на 30 жовтня водогiн, який насправді є також заручником ситуації, як і обленерго (у нього немає своєї системи збуту, і воду він практично роздає водоканалам, які йому за неї не платять) заплатив усього 360 тисяч гривень. До кінця місяця (за спільними оцінками постачальників і споживачів) могло надійти не більше 40 тисяч. Тобто протокол з усіма підписами залишився невиконаним на мільйон гривень, і енергетики вирішили, що з першого листопада вони звільняються від прийнятого на себе мораторію і мають моральне право знову вдатися до силових методів стосовно неплатників.
На думку В.Чернявського, винні у неплатежах водоканали, які не спроможні організувати ефективну систему збору коштів за спожиту воду і навіть не знають, як це зробити. «Я переконаний, що вони цього і не можуть», — констатує керівник обленерго. У Кіровограді (та й у інших населених пунктах) рівень платежів населення в жовтні становив 55%, а платежів водоканалів водоводу — менше 40%. При цьому в Знаменці, Світловодську та Александрії — від 15 до 18%. «Ось уже вісім місяців ми намагаємося переконати водопровідників платити за електроенергію, але відчутного результату поки немає, розрахунки не перевищують 50% — нарікає В.Чернявський і продовжує: залишається вдаватися до силових методів».
У будь-якому випадку споживачам час уже глибоко засвоїти думку: якщо не платити за електроенергію, воду, проїзд у електричці, то зрештою це призведе до того, що одного «прекрасного» дня вся інфраструктура життєзабезпечення (світло, тепло, транспорт) почне руйнуватися.
