Виповнилося десять років встановленню дипломатичних відносин між Україною і Туркменістаном. Точкою їх відліку стало 10 жовтня 1992 року: підписані цього дня Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Туркменістаном і Протокол про встановлення дипломатичних відносин лягли в основу підвалин, на яких будуються зв’язки двох суверенних держав. Це співробітництво помітно активізувалося після того, як 1995 року у Києві і Ашгабаді було відкрито посольства двох країн. Важливою віхою стало і підписання в травні 2001 року Договору про економічне співробітництво на 2001—2010 роки, що надало нашому партнерству ще більшої стабільності.
«Нас об’єднує прагнення будувати свої відносини на рівноправних і взаємовигідних засадах», — зазначив Посол Туркменістану в Україні Аман- Гільди Байрамов, виступаючи в четвер у Києві на урочистому прийомі. За минуле десятиріччя було підписано більше 90 двосторонніх документів, які склали нормативно-правову базу українсько-туркменських відносин і стали основоположними для здійснення спільних проектів. За словами посла, протягом двох останніх років Україна міцно утримує перше місце у зовнішньоторговому обороті Туркменістану — 2001 року на неї припадало більше $1,5 млрд. У цьому році, як прогнозує віце-прем’єр-міністр України Василь Роговий, обсяг взаємної торгівлі складе близько $2 млрд. і є «стала тенденція» до постійного зростання.
Як відомо, Туркменістан є одним з основних постачальників природного газу в Україну: тільки торік було поставлено 30 млрд. куб. метрів «блакитного палива» на суму понад $1,2 млрд. 2003 року, як повідомив А. Байрамов, згідно з досягнутими на початку жовтня 2002 року домовленостями, в Україну надійде вже 36 млрд. куб. метрів газу за ціною $44 за 1000 куб. метрів. Проте економічні зв’язки наших країн не вичерпуються лише газом — вони набагато ширші, ніж може здатися на перший погляд. Зараз українські компанії беруть участь в реалізації в Туркменістані 29 проектів, вартість яких наближається до $1 млрд. На туркменській території діють 12 підприємств з українським капіталом, зайнятих у сфері торгівлі, авіаперевезень, будівництва і реконструкції нафтогазових об’єктів і таке інше. Відзначаючи взаємовигідний характер співробітництва в інвестиційній сфері, В. Роговий назвав конкретні приклади: будівництво за участю українських фахівців дренажно- комунікаційного тунелю в Ашгабаді, залізничного мосту через Амудар’ю, компресорних станцій і газопроводів. Щоправда, за словами А. Байрамова, присутність українського капіталу в туркменській економіці багато в чому є продовженням «газових» контрактів, що передбачають 50-відсоткову оплату товарами і послугами.
Було б неправильно стверджувати, що в українсько-туркменських взаємовідносинах не існує жодних проблем, проте, зазначив А. Байрамов, наше партнерство досягло такого рівня, який дозволяє знаходити компромісні рішення: «Дуже добре, що ми навчилися розуміти один одного, а де є розуміння, там неодмінно прийде успіх».
