Хочеш бути сильним духом — пий коньяк «Георгіївський»; бажаєш стати гламурною — пали цигарки «Гламур»; мрієш бути відомим футболістом — поспішай до крамниці по пляшку пива. Подібні «життєві поради» щодня нам дає реклама в пресі, на телебаченні, а вийдеш на вулицю — зустрічаєш те ж саме: мало не щокроку рекламні щити закликають пити спиртне чи палити, при цьому прозоро натякаючи на те, що за допомогою пива й сигарет можна отримати успіх. Навіщо тоді дивуватися, що українці швидкими темпами вимирають і наша держава лідирує в світі щодо дитячого алкоголізму та підліткового куріння. Звичайно, ніхто не твердить, що між рекламою та цими страшними показниками є прямий зв’язок. Але саме реклама створює певне тло, цілком визначено підштовхуючи незміцнілі уми до прийняття неправильних рішень. А нещодавно рекламісти створили ще один «унікальний» шедевр: на плакаті поруч із шоколадкою «Снікерс» зображено величезного монстра, і під ним напис: «Краще зустрітися з ним, аніж із голодом». Коли цей рекламний бренд потрапив на очі 83-річній читачці «Дня» Ганні Коропенко, вона не втрималася від сліз: літній жінці пригадався далекий 33-й, коли майже вся її родина вимерла від голоду. І тут виникає питання про адекватність рекламної продукції країні призначення. Цілком можливо, що десь цій рекламі не нададуть значення, десь вона навіть може мати успіх. Але в нас, де в більшості людей на підсвідомому рівні хихикання на тему голоду викликає неприйняття і протест, навіщо розміщувати подібний «шедевр». І якщо рекламники не вважали за потрібне задуматися, що особливо зараз, у рік, оголошений Роком Голодомору, подібні «приколи» кривдять пам’ять тисяч українців, померлих голодною смертю, то ми ж не у вакуумі живемо. А служба, що відповідає за розміщення зовнішньої реклами, несе відповідальність перед нами — споживачами цієї самої реклами?
КОМЕНТАР
Олена ЛІЩИНСЬКА, психолог:
— У будь-якому суспільстві повинна існувати суспільна мораль та її постулати, які визначають поведінку членів суспільства. Тобто має бути 10—20 моральних принципів, яких мусять дотримуватися всі. У багатьох країнах це — біблійні заповіді, в Радянському Союзі існував моральний кодекс будівника комунізму. Нині ж у нас фактично відсутні моральні принципи та авторитети, на які можна було б рівнятися молоді. А ще багато чого залежить від уподобань, почуття відповідальності людей, котрі займаються рекламною справою. Щодо рекламного плаката про голод і «Снікерс», у мене склалася асоціація, що таку рекламу робили молоді люди, які орієнтовані на «прикол» і котрі не знають, що таке голод. На жаль, нині у нас чимало людей, які живуть за межею бідності, й серед них — переважна більшість пенсіонерів (не виключено, що є і ті, хто у 1933 році пережив голод). Тому ці люди постійно травмовані і переживають стрес від усвідомлення неможливості придбати все те, що рекламується. Виходячи з цього, наша державна політика має бути спрямована на те, щоб аморальна і недоброякісна реклама не з’являлася в житті українців.
