На Дніпропетровщині, не діждавшись приїзду «швидкої допомоги», помер молодий чоловік. Сталося це після того, як у області розпочалася «оптимізація» лікувальних установ. Мешканці села Єлизаветівка розповідають, що припадки епілепсії в 30-річного Олексія Ковальова, траплялися й раніше — про це знали всі сусіди. Тому, коли побачили чоловіка, який лежав посеред двору, викликали «швидку». «Викликали її тричі, — розповідає сусід небіжчика Михайло Паталашка. — Але кожного разу нам відповідали: немає бензину, і ніхто до вас не приїде». Сусіди самі намагалися надати першу допомогу, але безуспішно. Пульс у Олексія промацувався ще півгодини, а потім він помер. Того ж дня «швидка» не приїхала і до 11-річного Дмитрика, хоча у хлопчика була температура під сорок. Пізніше головний лікар Петриківської районної лікарні Сергій Орел заявив: єдина «швидка» була на виклику. Радіус її обслуговування — 36 кілометрів, а тому з одного кінця району до іншого інколи необхідно здолати десятки кілометрів. І це без поправки на погоду і стан сільських доріг.
Односельці Олексія Ковальова переконані, що його можна було врятувати, адже ще нещодавно в селі був свій медпункт і машина. Обурені мешканці Єлизаветівки написали відкритий лист керівництву України, вимагаючи забезпечити їм право на медичну допомогу. Реакція з боку обласної влади виявилася рішучою. Для розслідування інциденту до Петриківського району виїхала робоча група. У «розборі польотів» брали участь прокурор області Наталя Марчук, начальник обласної міліції Віктор Бабенко, керівник облздороввідділу Валентина Гінзбург і голова Петриківської райдержадміністрації Анатолій Охотник.
«Робоча група, — запевнив він, — відпрацювала в деталях інцидент і перевірка встановила, що машина «швидкої допомоги» була в справному стані, а бензин був у необхідному обсязі». Тому, підкреслив голова облдержадміністрації, винних у трагедії має бути покарано. За результатами перевірки ухвалено усунути від роботи голову району, головлікаря центральної районної лікарні та його заступника. Міліцією затримано фельдшера, який не виїхав на виклик. За фактом загибелі мешканця Єлизаветівки порушено кримінальну справу. Окрім того, О.Вілкул оголосив догану начальникові обласного управління охорони здоров’я. Щоб уникнути повторення подібних трагедій, пообіцяв голова облдержадміністрації, всі лікарні Дніпропетровської області буде оснащено звукозаписною апаратурою для отримання дзвінків, а машини «швидкої допомоги» GPS-навігацією та мобільним зв’язком. Для контролю за якістю екстреної медичної допомоги відкриють «гарячу» лінію — щоб сільським мешканцям було куди скаржитися.
Здавалося б, суворі заходи прийнято і інцидент вичерпано — коли б не одна істотна деталь. Нещодавно Дніпропетровщина, разом із Вінницькою і Донецькою областями, стала «пілотною» при проведенні реформування районних лікарень — так званої другої ланки спеціалізованої медичної допомоги. Подробиці цього експерименту широкій громадськості області наразі невідомі. Як стверджує голова обласної організації Української народної партії Анатолій Сокоринський, у минулому — голова профкому Солонянської районної лікарні, при здійсненні цього проекту на Дніпропетровщині планується створити десять шпитальних округ. Двадцять лікарень мають «перепрофілювати», причому це торкнеться не лише районних лікарень, але й лікарень у невеликих містах — у Марганці, Орджонікідзе, Тернівці та Першотравенську. «У районах ліквідовують хірургічні, пологові та інфекційні відділення інтенсивної терапії, — розповідає він. — Їх сконцентрують у шпитальні округи: з них лише одну передбачено в сільському районі, в Царичанці, куди ввійдуть Магдалинівський і Петриківський райони. Решту буде прив’язано до великих міст, і в разі потреби «швидкі» возитимуть туди мешканців сіл і районів». А.Сокоринський упевнений, що проект реформування районних лікарень, який фактично перетворює їх на ФАПи, абсолютно непродуманий. «Візьмімо хоча б рідний мені Солонянський район, — говорить він. — Від Червоноармійки, найвіддаленішого села району, до 7-ї лікарні Дніпропетровська, в якій передбачено створення 10-ї шпитальної округи, приблизно 170 кілометрів. Запитання: яким транспортом і за який час медики доставлять пацієнта, стан якого потребує термінового хірургічного втручання?». У облдержадміністрації запевняють: буде налагоджено функціонування бригад невідкладної медичної допомоги. Але на практиці все виглядає трохи інакше, і нещодавній випадок із загибеллю мешканця Єлизаветівки є підтвердженням цього. А.Сокоринський наводить інший свіжий приклад: нещодавно в селі Бутовичівка Солонянського району розбився вертоліт із пасажирами з Одеси, про що писали всі українські ЗМІ. Місцеві мешканці зателефонували до районної лікарні, але «швидка» не змогла приїхати — була на виклику. Зателефонували ще на один пост «швидкої допомоги» — до Новопокровки — у цій лікарні машина була, але не було пального... Схожа ситуація була в селі Вовніги. Селянин Віктор Беткін упав з другого поверху будинку. Лежав і спливав кров’ю. Не дочекавшись «швидкої», дочка на власній машині повезла батька до Солоного. Лікарі сказали: до Дніпропетровська потерпілого довезти б не встигли. Що стосується досвіду «перепрофілювання» районних лікарень, то в сусідньому Софіївському районі, нагадує А.Сокоринський, минулого літа вже закрили єдиний пологовий будинок, а лікарів скоротили. Тепер звичайні лікарі з районної лікарні змушені возити жінок, у яких розпочалися пологи, до Кривого Рогу. Дорогу незрідка доводиться оплачувати з власної кишені, бо лікарню не забезпечено навіть пальним. Мешканки Софіївського району кажуть: доки така «швидка» доїде до Кривого Рогу, можна «тричі народити». Крім того, «пілотний проект» реформування медицини на Дніпропетровщині, за попередніми підрахунками, може залишити без роботи майже півтори тисячі медиків, хоча їх на селі і так бракує. Адже ставка у лікаря нижче нікуди — 960 гривень — і вона не набагато більша, ніж у санітарки. Як тут не згадати загальні цифри фінансування української медицини. А. Сокоринський уточнює, що на відпочинок і медичне обслуговування одного народного депутата в бюджеті-2011 закладено стільки, скільки на охорону здоров’я 5130 українців. Лікування «слуги народу» обходиться скарбниці 785 тисяч гривень на рік — на ці ж цілі для рядового мешканця країни закладено аж (?!) 153 гривни. До речі, «пілотний проект» реформування медицини на Дніпропетровщині, підготовка до якого йде повним ходом, офіційно повинен стартувати з першого квітня — у День сміху. Проте, схоже на те, що це буде сміх крізь сльози. Адже надалі «передовий» досвід трьох областей збираються поширити на всю Україну.
