«Не залишайте мене у старості, коли мої сили закінчилися, не залишайте…» — сказано в Біблії. Тепер близько ста чоловік матимуть не просто надію на краще життя у старості, а й саме це життя. Їх передбачають розмістити у новому Будинку для самотніх людей похилого віку, який відкрився минулого четверга у Святошинському районі Києва.
Будували його на гроші Єврейської конфедерації України, низки благодійницьких організацій (американських Балтиморського фонду Гаррі і Джанет Вейнбергів, «Агудат Ісраель», французького «Меморіал Шоа»), Міністерства сільського господарства США, Єврейського агентства «Сохнут». І слід сказати, вдався Будинок для самотніх людей на диво хорошим: недобудова 1990-х (передана мерією на пільгових умовах — за собівартість), перетворилася на затишну шестиповерхову будівлю. Десь сімдесят малогабаритних квартир (одно- та двокімнатних), їдальня, перукарня, медпункт, пральня з хімчисткою, бібліотека, гурткові… Те мале, чого гідні ці люди, які пережили жахи війни і розруху. Як говорили спонсори, котрі зібралися на відкритті, «наш успіх — не у кількості грантів, які ми надамо, а в тому, наскільки ми можемо забезпечити умови життя нашим стареньким». Тут передбачене практично все, включаючи пандуси і ванни для людей з обмеженими фізичними можливостями. Не кажучи вже про світлі кімнати з телевізорами і сучасними меблями та комфортні кухні з холодильниками.
— Тут люди зможуть не доживати свій вік, а жити повнокровно, — переконаний виконавчий директор конфедерації Анатолій Шейнгайт. — Адже якщо такі будинки будують — я підкреслюю, не на гроші держави, а на благодійницькі — це мають бути не богадільні, а справжні будинки, куди прийшов — і покращив своє життя.
Передбачається, що мешканці цього притулку отримуватимуть дієтичне харчування, повний обсяг побутових послуг. Кому знадобиться допомога у прибиранні або інших господарських справах — отримають її від персоналу. Співробітників, щоправда, ще не набрали, як і майбутніх мешканців, — на сьогодні тільки триває відбір у всіх областях України, та місяці через зодва у приміщенні залунають голоси новоселів. Крім постійних мешканців, тут знаходитимуться ще й 50—100 гостей денного «стаціонару»: за спеціальним маршрутом автобус привозитиме самотніх городян сюди, щоб ті могли донесхочу поспілкуватися зі своїми однолітками, взяти участь у різних культурно-масових і релігійних заходах. До них на вогник загляне й дітвора з єврейської школи: їй є чому повчитися у поважних стариків, та й допомога завжди буде доречною. Між іншим, ідея такого будинку для стареньких не нова: подібні заклади є в Європі, в Америці. «У нашому місті близько трьохсот інтернатів і будинків для людей похилого віку, в яких проживають 50 тисяч чоловік, — сказав мер Києва Олександр Омельченко. — Їхнім забезпеченням займається держава. Я не можу сказати, що сьогодні у них європейський рівень, але стосовно добра, ласки співробітників — так, можна вважати, столиця показова. І міська влада виявлятиме увагу надалі, адже це свята справа».
