За п’ять місяців нинішнього року неповнолітні скоїли близько 15 тисяч злочинів, збільшилася частка умисних убивств і згвалтувань. «Головна причина зростання злочинності серед неповнолітніх — поширення продукції порнографічного змісту, а також продукції, що пропагує насильство», — заявив на брифінгу в Києві начальник прес-служби генеральної прокуратури України Сергій Руденко. З його слів, прокуратура Києва проводить відпрацювання столичних ринків, унаслідок якого вже порушили дев’ять кримінальних справ за фактом ввезення та збуту порнографічної продукції, а також дві кримінальні справи за фактом ввезення та збуту продукції, що пропагує насильство.
«Державна доповідь про стан дітей на 2002 рік» зафіксувала спад криміногенної активності неповнолітніх, у 2002 році вони скоїли на 4 тисячі злочинів менше, ніж у 2001 році. А сьогодні показники (в середньому 3 тисячі злочинів на місяць) уже наближаються до показників 2001 року.
На думку кандидата психологічних наук, головного редактора журналу «Психологія і соціальна педагогіка» Олександра Губенка, головна причина зростання кількості злочинів у середовищі неповнолітніх також пояснюється певним дефіцитом ідеалів, виниклим унаслідок переходу від тоталітаризму до ринкової економіки: «Старі ідеали зруйновано, а нові ще тільки виникають, підлітки виявилися занурені в стан невизначеності, вони не знають, що добре, а що погано. У їхньому внутрішньому світі не сформована система цінностей, тому в своїх стимулах підлітки орієнтуються на зовнішній світ. Зовнішній світ тепер пов’язаний із багатством, владою, нажитими не завжди чесним шляхом. У групах, які несуть ідеали для наслідування, на жаль, часто зустрічається нечесність і неправомірність, а дитина не має моральної броні, щоб захиститися від цього. У свідомості несформованої людини формується стереотип уявного легкого досягнення матеріального благополуччя, і вона просто не розуміє, що таїться за цією легкістю».
Це ж відзначає і професор Академії внутрішніх справ Вадим Барко: «Молодь не має гідного зразка наслідування. У кожної дитини свій ідеал, і більшість із них узято з телевізора, тобто вони в жодному разі не повинні бути ідеалами. Втрачає свою виховну функцію школа. Працю вчителя оплачують недостатньо для того, щоб у цій галузі затримувалися професіонали. У принципі, проблема дитячої злочинності — це проблема вільного часу, якщо ми організуємо дітей, їм бракуватиме енергії ще й на злочини».
Ще однією причиною, що заважає формуванню морального обличчя підростаючого покоління, виявився, на думку експертів, атеїзм їхніх батьків: «Усе-таки християнська мораль із її найважливішими табу корисна у вихованні дітей. А нині батьки, виховані атеїстами, виховують такими самими атеїстами своїх дітей, користуючись мораллю соціальною, а не християнською, — впевнений Олександр Губенко. — Страх перед соціальним покаранням не може зупинити дитину, яка завжди вірить, що соціального покарання можна уникнути. Зупиняти дитину повинна совість. Треба виховувати дитину так, щоб вона взагалі не мала потреби здійснювати злочини».
Крім виховання християнського, Олександр Губенко відзначає серед них виховання правосвідомості, тобто дитина повинна знати, що закон недоторканний, і виховання творчої психології бажання досягти матеріальних цінностей своєю працею. І тут дитині можуть допомогти лише батьки.
