У приміщенні Національної спілки журналістів України відкрилася виставка найкращих шкільних газет, які стали учасниками XII Національного конкурсу, який традиційно проходить щотравня в Миколаєві (детальний репортаж про цьогорічний Конкурс «День» публікував у № 84 від 22 травня 2009 року).
Київ — це тільки стартова площадка для туру газет Україною, який запланували організатори конкурсу. Хоча чіткого маршруту ще не розроблено, відомо, що після Національної спілки журналістів, де роботи виставлятимуться до кінця вересня, шкільні газети тимчасово стануть резидентами Академії наук України.
Головна мета виставки — показати різноманіття робіт юних журналістів. Тут можна побачити як зовні непоказні чорно-білі, так і повнокольорові видання, які і за обсягом, і за зовнішнім оформленням не надто поступаються «дорослій» місцевій пресі. Але головне, як стверджують організатори конкурсу, — це зміст газет, який має бути спродукований саме Юнкорами, а не вчителями чи шкільними директорами. Як наголошує президент національного конкурсу шкільних газет Гліб Головченко, «шкільна газета не повинна перетворюватися на вітальну листівку директора школи чи вчителів».
— У нас є ідея наступного року започаткувати укладення редакційної угоди між адміністрацією школи та редакцією шкільної газети про невтручання у зміст шкільного видання, — розповів «Дню» Гліб Головченко. — Існує проблема контролю газет, залежності й відсутності свободи слова. Часом я наводжу дітям таку паралель: директор школи є прем’єр-міністром великої країни, яка має назву «Школа», і від нього все залежить. Школярі повинні вчитися протистояти «прем’єр-міністру», аргументовано вказувати не лише на позитивні явища в своєму оточенні, але й на негатив. Наше завдання — виховувати покоління таких юнкорів, які б відчували, що роблять вільну пресу в своїй нехай ще поки маленькій шкільній «країні».
Ігор Лубченко, голова Національної спілки журналістів, пояснив чим викликана посилена увага як до самого конкурсу, так і до виставки.
— Майже всі, хто зараз працює в журналістиці, колись починали свою працю саме зі стінгазети чи замітки до шкільного видання. Ці діти — майбутнє журналістики, ми повинні дбати про розвиток їх талантів, підтримувати тих дітей, яким не байдуже сьогодення та майбутнє, — вважає голова Спілки.
— Подібними заходами ми допомагаємо залучати дітей до становлення громадянської культури. Можливо, не всі з них стануть журналістами, але це будуть активні громадяни з власною позицією, — вважає Василь Кремень, президент Академії педагогічних наук України.
Саме на відкритті виставки виникла ідея перейменувати конкурс із національного конкурсу шкільних газет в національний конкурс шкільних ЗМІ. Це є актуальним у зв’язку з тим, що цього року до уваги журі були представлені не лише друковані газети та стінгазети, а й п’ять відеосюжетів. Відтак з’явилася і нова номінація від телеканалу ТВі на найкращий відеосюжет. Можливо наступного року до виставки ще долучиться показ відеосюжетів, кількість яких будемо сподіватися до наступного року збільшиться.
Теми, які порушують юнкори, дуже різноманітні — від якості шкільної їжі до часом непростих взаємин вчитель-учень. Цьогорічний володар гран-прі конкурсу — шкільна газета з позитивною назвою «Вітамін-44» (загальноосвітня школа № 44 міста Дніпродзержинськ) навіть має рубрику «Сторінка майбутнього журналіста». Таким чином діти формулюють своє прагнення розвиватися і вдосконалюватися саме в рамках журналістської галузі. Щодо форматів газет, то тут фантазія юнкорів не знає меж. На виставці було представлено так звану скульпгазету — дерев’яного клоуна у зріст людини, до якого з усіх боків кріпилися друковані матеріали. А ще величезний олівець, «одягнений» у статті шкільних дописувачів. У таких творіннях — дитяча душа, вважають організатори.
