Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Невільна торгівля

Касьянов чекає від України євразійської інтеграції
22 червня, 2002 - 00:00

Головним результатом дводенного засідання українсько-російської комісії зі співпраці, що відбулося у Харкові під головуванням прем’єрів, стала їхня домовленість про те, що Росія надасть Україні технічний кредит у розмірі $44 млн. на 6 років для завершення будівництва блоку №2 на Хмельницькій АЕС і блоку №4 на Рівненській АЕС. Очікувану угоду про вільну торгівлю знову відклали. Угода про створення консорціуму з управління й розвитку газотранспортної системи України буде підготовлена, як сказав Касьянов, найближчим часом. За його словами, створення такого консорціуму стане серйозним кроком у газовій сфері, що залишалася протягом багатьох років вразливою у відносинах двох країн. Відчувається також, що Росія дуже жорстко пов’язує питання нарощування співпраці з Україною з прийняттям Києвом рішення про вступ у Євразійське економічне співтовариство — Касьянов, зокрема, казав у Харкові: він сподівається, що Україна найближчим часом ухвалить остаточне рішення щодо подальшої інтеграції в ЄврАзЕС. Кінах із цього приводу не сказав нічого нового. В Києві досі стверджували, що рішення буде прийняте лише виходячи з національних інтересів України. Багато говорилося про те, що одночасна інтеграція в два союзи (ЄС і ЄврАзЕС) неможлива.

Прем’єр-міністри зазначили, що рівень товарообігу між двома країнами більше не падає. Український прем’єр упевнений, що координація дій у процесі інтеграції України та Росії в європейські світові структури й при вступі в ВТО лише сприятиме подоланню тенденції до падіння рівня взаємного товарообігу, викликаної й конкуренцією, й погіршенням ситуації на світових ринках, і російськими правилами стягування ПДВ. Касьянов же вважає, що нарощуванню взаємного товарообігу сприятимуть спільні проекти з промислової кооперації. Він назвав перспективною, зокрема, співпрацю російського бізнесу з Харківським державним авіаційним підприємством і ВАТ «Турбоатом».

У четвер же прем’єри зустрічалися на українсько-російському кордоні, де за останнім словом прикордонної техніки побудовано міжнародний автомобільний перехід «Гоптовка». Стрічка, яку вони разом перерізали, мала символізувати новий етап у відносинах сусідів — багато говорилося про те, що це буде найкращий етап. Тим часом, після того, як дипломати двох країн домовилися ще два роки тому про те, що в недалекому майбутньому кордон можна буде перетинати, як і раніше, без віз, але за закордонним паспортом, Росія оголосила нещодавно про те, що новий порядок перетину її кордону буде введено вже наступного року. Недивно, що ця заява обговорюється в Харкові практично всюди. Адже в багатьох у Бєлгородській області родичі, знайомі, тисячі людей займаються човниковим промислом і т.ін. Ще зовсім недавно харків’яни, щоб поїхати в Москву, сiдали на поїзд не вдома, а в Бєлгороді — так було набагато дешевше і простіше.

Якщо «газові» угоди багато в чому були визначені зустріччю Президентів двох країн у Санкт-Петербурзі, то відвідування прем’єрами Харківського державного авіабудівного підприємства та виробничого об’єднання «Турбоатом» свідчить про появу нових векторів у відносинах двох країн. Зокрема, РАТ «ЄЕС Росії» ухвалило програму технічного переозброєння електростанцій, тому потрібні постійні потужності для виробництва обладнання. Санкт-Петербурзька «Електросила» вже працює спільно з харківським «Електроважмашем», ремонтуючи обладнання для Рівненської й Запорізької атомних станцій. У Росії є ринок для українських літаків Ан-74. Про ці й інші проблеми йшлося й на бізнесі-форумі, в якому взяли участь прем’єр-міністри.

Певно, не випадково ця зустріч відбулася в Харкові. За останні півроку це вже третій масштабний і результативний двосторонній захід. Почали Леонід Кучма і Володимир Путін у грудні минулого року на бізнес-форумі. «Харків стає новою столицею українсько-російських відносин», — сказав тоді Леонід Кучма.

Напевно, свою роль відіграє не лише близькість міста до кордону зі східним сусідом, не лише націленість харківської промисловості на експорт у Росію, а й умови, в яких відбуваються такі зустрічі — вона вже втретє проходить у Інституті прокуратури Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Місце зустрічі сприяє продуманим і зваженим рішенням.

Михайло БІДЕНКО, Харків
Газета: 
Рубрика: