Дійства виробничо-політичного спрямування під назвою «золотий стик» зазвичай проводяться тоді, коли роботи на великих інфраструктурних об’єктах уже практично добігають кінця. До речі, саме так було на будівництві українського нафтопроводу Одеса-Броди. Чому ж цього разу український уряд вирішив підійти до початку першого етапу реконструкції магістрального газопроводу Уренгой—Помари—Ужгород настільки креативно й провів стикування невідомо чого з чим, зате з великою помпою?
Зі сказаного на процедурі стикування можна зрозуміти, що міністри, напевно, усвідомили, що реконструкція української ГТС украй необхідна. Але для них далеко не таємниця, що «Нафтогазу» через його нинішню фінансову неспроможність не під силу підняти настільки масштабний проект. Потрібні реальні інвестори. І, мабуть, глава уряду Микола Азаров, який перебував у відпустці та на лікуванні, не без тиску з боку глави Міненерговугілля Юрія Бойка вирішив пожертвувати своїм дорогоцінним здоров’ям заради піар-акції, спрямованої, в принципі, на енергетичну безпеку країни. Чи не марною виявиться ця жертва?
Почнемо з того, що сьогодні «Нафтогаз», як і за часів Тимошенко, не в змозі самостійно сплачувати навіть за використаний російський газ. Липневі розрахунки виконають, вочевидь, за допомогою дворічного кредиту «Укрексімбанку». Причому лише вартість його послуг за договором перевищить 120 мільйонів гривень. Немає великого секрету й у тому, чому «Нафтогаз» змушений позичати гроші на найнеобхідніше — на розрахунки з постачальником. Якщо населення платить більш-менш акуратно, то підприємства комунальної теплоенергетики (без «Київенерго») з початку останнього опалювального періоду заборгували, за даними на 18 липня, понад 4,8 мільярда гривень.
Величезні кошти «Нафтогазу» відволікаються також на обслуговування взятих раніше кредитів. У цих умовах розраховувати на свої сили не доводиться. Як завжди, погляди українських фінансистів повернуті на Європу, яка обіцяла допомогти з реконструкцією ГТС, і на Росію, що прокладає свої газові потоки в обхід України. Ось для цих двох глядачів і призначалося піар-дійство в Богуславі. Яке враження воно справило?
Як сказав «Дню» радник Європейського банку реконструкції й розвитку в Україні Антон Усов, у вівторок між НАК «Нафтогаз України» та Європейським банком реконструкції й розвитку (ЄБРР) підписано меморандум про фінансування першого етапу реконструкції української газотранспортної системи (ГТС), зокрема української ділянки магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород. При цьому він зауважив, що рішення про видачу кредиту буде прийняте після того, як у вересні поточного року консалтингова компанія Mott MacDonald надасть банку звіт про проект модернізації української ГТС, що «дозволить розуміти, наскільки реалізація проектів з «Нафтогазом» у нас йде згідно з фінансовою та економічною точкою зору». «Разом із цим, — продовжив Усов, — мають відбуватися реформи галузі й самого «Нафтогазу», як було оговорено в меморандумі від 2009 року (підписаним Тимошенко. — Авт.)». «Це ті речі, про які ми говорили завжди, — уточнив радник ЄБРР. — У меморандумі, підписаному вчора, говориться, що ми та Європейський інвестиційний банк готові виділити кошти — по 154 мільйони доларів, якщо будуть проведені ці реформи». «У будь-якому разі, — підкреслив Усов, — європейські гроші видаватимуться під державні гарантії»...
Незалежний експерт Олександр Нарбут назвав у розмові з «Днем» «золотий стик» ще й «золотим ключиком», який незабаром буде у нас у кишені». Але відзначив позицію європейських партнерів України, передусім ЄБРР і ЄІБ, які говорять, що без реалізації брюссельської декларації, без реального відокремлення транзитного й видобувного бізнесу від неефективної НАК, їхні гроші сюди не прийдуть. «Треба віддати належне єврокомісарові, — пожартував Нарбут, — який не схотів бути весільним генералом на цьому інсценуванні. Цю роль довелося грати Миколі Яновичу, котрий достроково завершив своє лікування, що, як я розумію, має закінчитися його відставкою».
Директор Енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар підкреслив, що «на тлі дворічної бездіяльності після підписання брюссельської декларації «золотий стик» виглядає досить сильно. «Але реалізувати весь цей проект самостійно, — на його думку, — навряд чи можливо. Принаймні до того, як буде проведено реформування «Нафтогазу» й «Укртрансгаз» як оператор газотранзитної системи перетвориться на самостійний суб’єкт, що отримуватиме відповідну оплату за транзит російського газу й, відповідно, нею розпоряджатиметься». «Отже, подія, свідками якої ми були, демонструє наміри щось зробити самостійно, але повірити в це неможливо, бо в системі «Нафтогазу» просто немає таких фінансових ресурсів. Він щомісячно підмітає чужі засіки, навіть для того, щоб розплатитися з «Газпромом», — сказав Гончар.
