8 серпня сплив термін, відведений міністру економіки Вікторові Суслову для надання проекту програми діяльності уряду.
Попереджаючи офіційні повідомлення про подробиці процедури проходження проекту через апарат Кабміну зауважимо, що перед новим міністром економіки стояло справді важке завдання, яке вимагало від нього неабиякого дипломатичного таланту.
Судіть самі. Маючи у своєму розпорядженні групу з 29 чоловік, Віктор Суслов мав підготувати документ, який повинен хоча б символічно об'єднати цілком протилежні за задумом програму діяльності Кабінету Міністрів попереднього складу та план антикризових заходів Президента України Леоніда Кучми, присвячений 1-й річниці Конституції.
Програма екс-прем'єра П.Лазаренка цікава тим, що в ній можна знайти перелік заходів і міні-програм на будь-який смак, тож новому керівникові авторського колективу В.Суслову без особливого напруження вдасться відібрати ідеї, які йому сподобаються. Президентський антикризовий "пакет" вимагатиме куди більше майстерності й зусиль: позаяк працюючи над ним В.Суслову доведеться виконувати не так штатне, як громадське доручення - відповідального за зв'язки з депутатським корпусом, - то антикризові пропозиції мусять неминуче пройти тест на "прохідність" через Верховну Раду. Що залишиться від пакету після такої операції - можна лише здогадуватися. Хоча інтуїція підказує, що парламент навряд чи підтримає президентські ініціативи лише тому, що їх лобіюватиме такий авторитетний у парламентських колах депутат, як Віктор Суслов.
Крім складного селективного відбору життєздатних рішень з уже існуючих програм і планів у міністра економіки, безсумнівно, є також власні амбіційні задуми, які він спробує увічнити в черговій урядовій програмі й на що йому буде явно замало двох тижнів. Зокрема В.Суслов уже дав спостерігачам зрозуміти, що в нього є власні (відмінні від Національного банку й Міністерства фінансів) рецепти ліквідації структурних і фінансових диспропорцій, які призвели до падіння обсягів виробництва в першому півріччі 1997 року.
До макроекономічних прорахунків В.Суслов передусім відніс занадто жорстку грошово-кредитну політику Національного банку, натякаючи цим, що він готовий сприяти пом'якшенню грошового стиснення. "У цьому разі, - підкреслює він, - навіть за вищого темпу інфляції, імовірно, в нас не було б такого значного спаду обсягів виробництва" . Крім того, розраховувати ВВП, робити прогнози валютного курсу й темпів інфляції, вважає він, повинно Міністерство економіки, і вони віднині мають бути обов'язковими для Нацбанку.
За словами В.Суслова, НБУ й Мінекономіки повинні використовувати однакові методики оцінок і розрахунків відповідних показників. Досі статистичні зведення Мінекономіки переважно істотно відрізнялися від показників Нацбанку, позаяк розраховувалися на основі викривленої інформації, яку надавали міністерства й відомства. І все-таки публічні заяви нового міністра поки що не проливають світла, як вийти із дезінформаційної безвиході. Мабуть, лише майбутнє покаже, що означає насправді прагнення міністра до чільності "точки зору" Мінекономіки в розробці стратегії роботи усіх урядових структур і НБУ - перемогу над ілюзіями чи перемогу ілюзій? Власне, від відповіді на це питання залежить, чи матиме уряд реальну Програму, чи, як і раніше, уряд чимчикуватиме своїм шляхом, а економіка країни - своїм.
