Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Нова роль торішнього бюджету

19 червня, 2002 - 00:00

Улюблена гра українських депутатів — розподіл державних фінансів — учора розпочалася зі звіту уряду про виконання тогорічного бюджету країни. Міністр фінансів Ігор Юшко хоч і обіймає нинішню посаду лише з січня, був вимушений вислухати всю порцію парламентської критики, що відноситься до періоду роботи його попередника Ігоря Мітюкова. Під натиском депутатської дотепності і лихослів’я Юшко залишився вірний своєму принципу, який зводиться до фрази «я не можу бути вісником поганих новин».

Міністр фінансів повідомив, що державний і місцеві бюджети в сумі було виконано на 103%. Недофінансування деяких статей Юшко пояснив проблемами центрального бюджету, який було виконано лише на 85%. Без коментарів він залишив інформацію одного з депутатів про те, що компанія «Укртелеком» перейшла під юрисдикцію однієї з пільгових територій пріоритетного розвитку і зараз не сплачує ні ПДВ, ні податок на прибуток. Очевидно, ці дані стали новиною для самого міністра, і вони ще вимагають перевірки. Використовуючи тактику контратак, головний фінансист країни діяв на випередження і розкритикував Верховну Раду за те, що вона списала минулого року податкову заборгованість, а також не змогла створити законодавчу базу для вирішення проблеми відшкодування ПДВ експортерам. Але, незважаючи на ці попереджувальні удари, депутати розкритикували міністра з усіх боків.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко поскаржився, що не зміг отримати повної інформації про виконання бюджету. Більше того, за його словами, у самому Мінфіні не завжди володіли всіма запитуваними даними. Особливо парламентського бюджетника стурбував той факт, що Міністерство не виконало вимогу закону, що зобов’язує уряд до 1 травня подати до парламенту звіт про виконання тогорічного бюджету. Міністр Юшко пояснив це величезним обсягом роботи, пов’язаної із звітністю, мовляв, просто не встигли. Порошенка ця відповідь не задовольнила, і він тут же признався, що підозрює Кабмін у «ручному» керуванні витратною частиною бюджету. Зокрема, стало відомо, що органи міліції й інші силові держструктури було профінансовано у середньому на 95%, а на науку, медицину та освіту було виділено лише 70- 75% від потреб. З цього приводу, як повідомив лідер Федерації профспілок України Стоян, до вересня медики готують всеукраїнський страйк.

Розкритикував бюджетну політику уряду й голова Рахункової палати України Валентин Симоненко. Він відразу сказав, що за його підрахунками, держбюджет минулого року недоотримав 58 мільярдів гривень. Для тих, хто не знає, це навіть більше, ніж увесь розмір держбюджету. Свій висновок В. Симоненко обгрунтував думкою, що даремно списали податкову заборгованість. За словами голови Рахункової палати, на виконання держбюджету впливає так званий «ефект очікування» — це коли підприємства різко перестають платити податки, знаючи, що заборгованість скоро спишуть. Коли депутати стали несміливо цікавитися у Валентина Симоненка, чому Рахункова палата не використовує першу поправку Конституції, що дає їй право не тільки стежити за бюджетними потоками, але й контролювати їх, той поскаржився на відсутність повноважень і повного доступу до інформації. «Вони просто не пускають нас», — заявив Симоненко, поглядаючи на міністра фінансів.

Вивчаючи ефективність використання бюджетних коштів, і депутати профільного комітету, і Рахункова палата спочатку користувалися не звітом Міністерства фінансів (через його відсутність), а оперативними даними Держказначейства. Але й того, що було, вистачило комітету Верховної Ради з питань бюджету для того, щоб рекомендувати парламенту прийняти постанову про визнання роботи Кабінету Міністрів у цій галузі незадовільною. Відповідний документ депутати проголосують у найближчий четвер. Петро Порошенко повідомив, що за дане формулювання у комітеті голосували всі депутати, і лише один виступив проти. Це означає, що частково і члени фракції «Єдина Україна» були незадоволені бюджетною політикою уряду Анатолія Кінаха. «Я маю підстави чекати, що Верховна Рада затвердить проект, який пропонує комітет», — повідомив Порошенко. Спікер парламенту і лідер фракції «Єдина Україна» Володимир Литвин уже про всяк випадок сказав депутатам, що постанова з даного питання юридично не може мати для Кабінету Міністрів жодних кадрових наслідків.

Голова бюджетного комітету Петро Порошенко є одним з лідерів фракції «Наша Україна», яка своїм тактичним завданням на найближче майбутнє вважає зміну прем’єр-міністра. Судячи з усього, голосування з питання про тогорічний бюджет стане невеликою репетицією організації відставки уряду. Це як максимум. А як мінімум — стимулювати уряд до врахування інтересів парламентських гравців при затвердженні бюджету-03. І вже точно оголошення даних про слабку бюджетну політику уряду стане початком збору «портфеля претензій» до голови Кабміну Анатолія Кінаха. Основна битва припаде на презентацію прем’єром програми діяльності Кабінету Міністрів. Ось тоді йому, схоже, і пригадають диспропорції при задоволенні бюджетних апетитів минулого року. Власне, іншого значення у вчорашньому звіті нового міністра перед новим парламентом не було.

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: 
Рубрика: