Реформа ЖКГ в Одесі зайшла в глухий кут — мешканці міста зрозуміли це вже давно. Чекали лишень, коли набереться мужності визнати власну помилку міський голова і депутати міськради. Дочекалися. Міський голова заявив, що завинила в усьому відсутність нормативно-правової бази у цій сфері. І взагалі ніхто з першопрохідців від помилок не застрахований. Він так само визнав, що міська влада поквапилася з ліквідацією Дирекцій єдиного замовника — ДЕЗів (які ось уже два роки замінюють в Одесі жеки). Згідно зі складним задумом реформаторів, на новому етапі реформи ДЕЗи повинні були змінити нові (вже треті за рахунком) структури за назвою «Управління мікрорайонами», приписані до райадміністрацій. Їх таки було створено. У результаті вся система міського житлово-комунального господарства опинилася в стані колапсу. По-перше, з’ясувалося, що нова структура не є правонаступницею ДЕЗів. Юридично вона не могла зажадати від мешканців, що уклали договір із ДЕЗами, розрахуватися за наявними боргами. «Не з вами підписували, не вам і платитимемо!», — торочили своє мешканці. Річна кампанія з підписання договорів між мешканцями-замовниками комунальних послуг і ДЕЗами як виконавцями була фактично анульована. Крім того, управління мікрорайонами не могло бути, говорячи мовою урядовців, балансоутримувачем, оскільки не було комунальним підприємством. На них навіть не могли відкрити розрахункових рахунків, виникла правова колізія.
Двірникам, сантехнікам і виконробам ДЕЗів виплатили двомісячну заробітну платню за скороченням, видали трудові книжки й відправили відпочивати. А мешканці міста змушені кидатися в пошуках відповідальних за свої труби, які протікають. У дворах нагромаджувалися купи сміття, покривалися кригою тротуари. А начальник міського управління ЖКГ переконував усіх з телеекранів, що вся проблема лише у відсутності табличок на будівлях нових управлінь. Але коли глухий кут став очевидним, одеський міський голова Руслан Боделан заявив, що нічого не залишається, як «тимчасово реанімувати» ДЕЗи. (Формулювання особливо порадувало одеських медиків).
Реанімували, але що це дало? Події останніх місяців у місті наочно продемонстрували: реформа ЖКГ, запропонована одеситам, нежиттєздатна. І річ не лише або не так у жеках, ДЕЗах чи управліннях мікрорайонами. Всі вони за своєю сутністю однакові, оскільки об’єднують у собі функції замовника і виконавця послуг. Спочатку головною ідеєю реформи, що проводиться ЖКГ, було переведення комунального житла на самоврядування, організація ініціативних власників, на плечі яких міська влада мала намір перекласти нелегкий тягар утримання житлового фонду. Мовляв, ваш будинок, ви його й утримуйте. Тоді й посередників у вигляді всяких жекiв і ДЕЗів не знадобиться і за витрату комунальних платежів буде з кого спитати. Однак, декларуючи з високих трибун повне сприяння самоврядуванню мешканців, міська влада на ділі зробила все, щоб перешкодити їхньому розвиткові. Для оформлення будинку у власність було потрібно безліч дозвільних документів, кожен із яких коштував чималих грошей. Наприклад, у МБТІ за проект вже існуючого будинку з мешканців зажадали 40 тисяч гривень. У місті стали говорити, що райадміністрації спеціально вставляють палиці в колеса, щоб не передавати у власність об’єднань мешканців численні приміщення перших поверхів, які перебувають у оренді крамниць і фірм та приносять чималі бариші. Зрештою, саму ідею самоврядування було повністю дискредитовано. На сьогодні в Одесі зареєстровано 116 об’єднань власників багатоквартирних будинків. Це усього піввідсотка від загального житлового фонду міста.
«У структурі одеського ЖКГ виникла ситуація, як у поганої господині, — зазначив якось заступник міського голови Володимир Максимович. — Стала вона борщ варити, а про воду забула. Воду знайшла — капуста закінчилася. Системи немає ні в думках, ні на папері. Висмикували по абзацу з кожної концепції. І в результаті місто виявилося на краю прірви. Добре, хоч змогли зупинитися вчасно і нікому свій «досвід» передати не встигли». Як розвиватиметься структура міського ЖКГ сьогодні в місті, не знає ніхто...
