Міжнаціональні відносини на Житомирщині залишаються нормальними і стабільними, а більшість проблем, пов’язаних із задоволенням освітніх, культурних або інших потреб різних етнічних груп, можливо вирішувати в робочому режимі — таку думку висловив голова Державного комітету у справах національностей та міграції Геннадій Москаль на зустрічі з керівниками національно-культурних товариств областi. Загалом, як відзначалося на цій зустрічі, результати останнього перепису населення, проведеного у 2002 році, свідчать, що на Житомирщині нині проживає 1 млн. 389 тис. чоловік або майже на 10 відсотків менше, ніж було зафіксовано переписом 1989 року, і серед них представники 104 народів і народностей, у тому числі таких, чия історична батьківщина віддалена від України тисячами кілометрів. Це, зокрема, араби, асірійці, вірмени, якути, японці. Є й такі (по 1 чоловіку), хто ідентифікував себе як ескімос або чукча. Щодо загальної чисельності, то першість тут обіймають українці — до титульної нації себе віднесли 1 млн. 255 тис. чоловік або 90,3 відсотка всіх жителів області (остання цифра на 5,4 відсотка більша даних 1989 року). Однак із загальним скороченням населення (передусім внаслідок несприятливої демографічної ситуцації та еміграції) відбулось і зменшення чисельності найбільших етнічних груп — українців (на 3,9%), росіян (на 43,6%), поляків (на 29,3%), білорусів (на 41,1%) і євреїв (на 87,7%!).
На думку начальника відділу у справах національностей, міграції та релігій облдержадміністрації Миколи Сюравчика, висловлену в розмові з «Днем», багатократне зменшення єврейської громади (до Другої світової війни однієї з найбільших на Житомирщині) можна пояснити перш за все масовою еміграцією її представників за межі колишнього СРСР. А ось зменшення чисельності поляків (польська громада Житомирщини вважається однією з найбільших в Україні), а також росіян, за його словами, пов’язане швидше із зміною самоідентифікації значної частини останніх, а також процесами часткової асиміляції. Причому до певних несподіваних результатів перепису, додав він, крім зменшення польської громади, слід також віднести те, що польську мову вважають рідною для себе лише 626 її представників, абсолютна більшість інших назвала в якості рідної українську мову. За таких умов відкриття польської школи на Житомирщині, на чому періодично наполягають представники деяких національно- культурних товариств поляків, стає проблематичним і поки справа обмежується створенням в окремих школах спеціальних класів з навчанням на польській мові, а також факультативів. Водночас, сказав М. Сюравчик, той факт, що крім 56 тисяч росіян ще більш ніж 35 тисяч представників інших національностей, у тому числі 27 тисяч українців, назвали рідною російську мову, свідчить про необхідність уважного ставлення до питань, пов’язаних із функціонуванням російської мови в оствітніх закладах області.
