Від часу реєстрації відомого народного месника у міській виборчій комісії мало хто вірив, що Григорію Омеляновичу потрібно крісло мера. За соціологічними опитуваннями, він мав близько 5% (соціологи називають саме цей відсоток результатом реєстрації «двійника основного кандидата»). Вихід з гонки одного з Омельченків відбувся досить ефектно для них обох. Олександр Олександрович урочисто пообіцяв Григорію Омеляновичу реалізовувати в столиці програму боротьби з корупцією, бути «незалежним, чесним політиком, а не прислугою Президента».
Отже, в діях Олександра Омельченка чітко видно початок нового етапу виборчої кампанії — розрив пуповини з Президентом. При досить високих рейтингах нинішнього префекта його демонстративна відданість Президенту (з досить низьким рейтингом) була чи не єдиним слабким місцем. Ще минулого тижня О.Омельченко заявляв, що його благословив Президент. Мабуть, для конспірації абсолютно протилежне тепер заявляють його прихильники. Голова Фонду муніципальних реформ Михайло Поживанов учора заявив, що реалізується цілеспрямована політика вищого керівництва держави на знищення місцевого самоврядування через висунення кандидатів з найближчого оточення Президента.
Ще одним доказом ворожого ставлення Президента до префекта мала стати інформація Григорія Омельченка про нібито готовий проект указу про звільнення з посади Олександра Омельченка. Щоправда, за два тижні до виборів гоніння з боку Президента будуть лише плюсом в очах громадськості. І навіщо Омельченку адміністрація, якщо практично всі її повноваження пiсля ймовiрної перемоги на виборах перейдуть до виконкому, склад якого підпише мер?
