— Олександре Яковичу, чим сьогодні є для баскетболу Північноєвропейська ліга? Це — якісний крок уперед чи чергова мильна бульбашка?
— Моя думка — успіх їй буде гарантовано. Навіть більше — вже гарантовано. І це не дивлячись на те, що тільки-но починає розкручуватися й робить перші кроки; що завжди складно. Започаткував Лігу один великий гравець Шарунас Марчюльоніс, його в цьому підтримав інший великий гравець — Олександр Волков, вони згуртували навколо себе чимало славних імен, таких як, приміром, кияни Олександр Сальников, Володимир Рижов та інші.
— Вибачте, якщо трішечки попсую настрій, але той же Марчюльоніс був незадоволений, як пройшов один із турів NEBL у Москві.
— Що вдієш, столиця Росії розпещена різноманітними заходами, й тому приїзд клубів із NEBL не допоміг зібрати навіть третину київської аудиторії.
— Чи не важко ЦСКА діяти одразу на трьох фронтах — виступати у вітчизняній першості, в Лізі чемпіонів і ось тепер у NEBL?
— чемпіонат Росії нам нецікавий. ЦСКА наголову сильніший за будь-якого суперника. Тому зустрітися, приміром, як у старі часи, з литовською чи українською школами баскетболу, їхніми технічно-тактичними наробками, манерою гри, нам корисно.
— А те що в Лізі є цілий ряд відверто слабких команд зі Швеції, Норвегії, Данії, вас не розхолоджує? Ви, приміром, щойно вщерть «розбили» шведський «Планья Баскет» — 106:57.
— Однак цікаво. Адже в них є також тільки їм притаманні особливості. До того ж, зустрічаючись з ними, допомагаємо розвиткові баскетболу в тій же Скандинавії. Це запрограмовано самою ідеєю створення Ліги — в її нових правилах і організації у вигляді шоу кожного матчу. Зрозуміло, приваблює й те, що клуби майже не витрачають грошей на участь у чемпіонаті.
— Але ж це може не сподобатися ФІБА, адже організовані міжнародною федерації європейські турніри, той же Кубок Корача, поступово втрачають популярність?
— Гадаю, загальні інтереси баскетболу мають врешті-решт переважити місцеві. І якщо Ліга розвивається й сприяє розвитку гри, то й слід допомагати, а не ставити перепони. Шарунас Марчюльоніс наприкінці січня зустрічався з керівництвом ФІБА і дійшов певної згоди. Так що, думаю, війни не буде.
— Зростання авторитету має й інший бік справи. До Києва в ці дні прибули емісари з НБА, щоб подивитися, кого можна забрати із собою за океан. Чи не стане NEBL, як мовиться, працювати на дядю?
— А це вже залежить од національних федерацій. Приміром, у себе в Росії ми розробили цілу систему утримування молодих перспективних хлопців. Ще в дитинстві, коли вони тільки приходитимуть у баскетбольні ДЮСШ, з їхніми батьками укладатимуться контракти, за якими до 22 років вони повинні «відпрацювати» на вітчизняний баскетбол, а потім, якщо забажають пограти за кордоном, покупці мають перераховувати певні суми за рахунок клубу та федерації
— Ваша думка про БК «Київ, і кого ви з його складу хотіли б побачити в ЦСКА?
— Що я можу сказати про команду, яка існує менше ніж рік. Потенціал у неї хороший, є лідери — Станіслав Медведенко і Григорій Хижняк, але до боєздатного колективу ще далекувато. Дуже багато треба працювати над технікою, тактикою та індивідуальною майстерністю. Та ви все самі бачили в матчі проти «Жальгіріса», де відчувалася різниця в класі. Тож я поки що не бачу в складі киян гравців рівня Волкова чи Сальникова. Тобто запрошувати тих же Медведенка чи Хижняка кудись зарано.
