Звичайно, найбагатша інтерпретація Юрського вельми далека
від нинішнього проекту ГРТ — народно-лубкової декламації «Онєгіна». Юрський
свідомо відмовляється і від «акторського» читання, з акцентованою грою
«під текст». Його виконання навіть насичених романтизмом і патетикою віршів
стримане і майже прозаїчне. Мабуть, можна сказати, що він як актор постарався
гранично зменшити свою присутність між Пушкіним і слухачами. Але енергетика,
що йде від пушкінського тексту, посилена особистістю читця, без будь-якого
акторського хитрування магнетично впливає на зал, примушуючи учутися в
сам текст.
У другому відділенні Пушкіна змінили «... та інші»: Маяковський
і Єсєнін, Пастернак і Мандельштам, Бродський і Рейн. Прочитав Сергій Юрійович
і один свій вірш із книжки «Жест», що недавно вийшла друком.
