ООН подивиться на СНIД «знизу» очима українців

25 червня у Нью-Йорку розпочне свою роботу Сесія Генеральної Асамблеї ООН, яка буде присвячена проблемі поширення ВІЛ\СНІДу у світі. Ініціатором цього масштабного заходу виступила Україна, представництво якої, за словами експертів, буде у Нью-Йорку одним з наймогутніших. Нарівні з представниками Міністерства охорони здоров’я України та інших державних і недержавних структур уперше в обговоренні проблем СНІДу візьмуть участь і представники Всеукраїнської Мережі людей, котрі живуть з ВІЛ, а значить ті, кого безпосередньо стосується ця проблема. За весь час роботи організацій з профілактики СНІДу думка «знизу» практично не враховувалася, і у результаті можливі шляхи вирішення проблеми можна було шукати тільки теоретично. За словами представника Всеукраїнської Мережі людей, котрі живуть з ВІЛ\СНІД Лайми Гейдар, участь інфікованих у цій Сесії зможе стати ще одним кроком у боротьбі з їх дискримінацією, а для них самих це ще один шанс самоствердитися. На Спеціальній Сесії планується підписати Декларацію «відданості справі у боротьбі зі СНІДом». В Україні на сьогоднішній момент однією з основних є проблема вертикальної трансмісії. За словами виконавчого директора Міжнародного Альянсу ВІЛ\СНІД в Україні Андрія Клепікова, обмеженість інформації про ВІЛ\СНІД стосується не тільки простого населення, а навіть і лікарів, які, по суті, змушують інфікованих майбутніх матерів до абортів, не беручи до уваги те, що при правильному способі життя і за допомогою недорогих препаратів ризик передачі вірусу до дитини можна звести до 5—8%. З тієї ж причини багато з тих, хто дав клятву Гіппократа, відмовляють і у наданні простої медичної допомоги ВІЛ інфікованим, особливо частоподібне трапляється у стоматології та гінекології. Здійснення проектів соціальної реклами, розроблених міжнародною організацією «Лікарі без кордонів», також значно проблематичне, оскільки, як відомо, податок у цій галузі є надто високим. На думку Лайми Гейдер, те, що робиться у цій області, на жаль, практично не стосується тих людей, які як ніхто потребують цього — самих інфікованих, у чому знову-таки виявляється їх дискримінація. Менше десяти відсотків від суми кредиту, який надається на боротьбу зі СНІДом, планується відвести на лікування і роботу з ВІЛ-позитивними, у той час як через свою вартість іноземні препарати, здатні значно продовжити життя інфікованим, практично недоступні.